Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.

Історія політичних та економічних вчень

• збільшення ввозу грошей (золота) із-за кордону і заборона їх вивозу;

• обмеження ввозу товарів із-за кордону, через встановлення високого мита на них;

• заборона вивозу сировини з країни.

Ранній меркантилізм виник ще до великих географічних відкриттів і був актуальним до середини XVI ст. Представниками раннього меркантилізму були: В. Стаффорд (1554-1612) - Англія; Г. Ск'яруффі (1519-1584) і Б. Даванзатті (1529-1606) - Італія, X. Маріана (1575-1624) - Іспанія. Ідеї представників грошового балансу (монетаристів) були використані урядами Європейських держав як адміністративні системи нагромадження капіталу (грошей) у державній казні.

Для досягнення позитивного сальдо у зовнішній торгівлі ранні меркантилісти вважали необхідним:

• o встановлення максимально високої ціни на експортні товари;

• o обмеження імпорту товарів;

• o заборона вивозу золота і срібла із країни.

Розвиваючи концепцію грошового балансу, спрямовану на активне регулювання грошового обігу, Вільям Стаффорд (1554-1612) наголошував на необхідності заборони вивезення золота та срібла з країни, виступаючи за державну регламентацію торгівлі. У своїй книзі "Стислий виклад деяких скарг наших співвітчизників" (1581) виявив найбільш правильне розуміння зв'язку між вартістю грошей та вартістю товарів. Завдання накопичення грошового багатства в країні В. Стаффорд пропонував вирішувати в основному адміністративними заходами: забороною вивезення грошей, обмеженням імпорту іноземних мануфактурних товарів, особливо предметів розкошу. Водночас він закликав до розвитку національної промисловості, вимагаючи заміни експорту сировини експортом готової продукції.

Провідним ідеологом іспанського монетаризму був Хуан де Маріана (1575-1624), який вимагав заборонити будь-яку зовнішню торгівлю, крім вивезення іспанських товарів в обмін на іноземну золоту монету. Відповідно до монетарної доктрини підтримувалась сувора регламентація грошового обігу, жорстко обмежувалося вивезення золота та срібла за межі країни.

Відсталість соціально-економічного розвитку Італії у XVI ст. перешкоджала практичному втіленню ідей меркантилізму. Зміна зовнішньоторговельних умов сприяла розвитку банківської справи та лихварства на основі перетворення накопичених торгівлею капіталів у позичкові. Відтак перші італійські меркантилісти приділяли особливу увагу розвитку грошового обігу та кредиту. Так, наприклад, твір італійського банкіра Гаспара Ск'яруффі (1519-1584) "Роздуми про монету і справжню пропорційність між золотом і сріблом" (1582) був присвячений проблемам регламентації грошового обігу в руслі ідей монетаризму.

З метою спрощення розрахунків у зовнішній та внутрішній торгівлі та прискорення грошових переказів Г. Ск'яруффі запропонував скликати міжнародну конференцію, присвячену питанням встановлення загальноєвропейської грошової системи. Він наголошував на необхідності випуску єдиної для усіх країн монети, призначення валютними металами золота і срібла (при співвідношенні 1:12), розробки єдиного клейма для золотих і срібних виробів з метою захисту їх від підробки.

Раціональний зміст монетаризму найповніше розкрив флорентійський банкір Бернардо Даванзатті (1529-1606) у праці "Читання про монету" (1582). За його визначенням, будь-яке багатство можна перетворити у гроші. Італійський економіст виокремлював функції грошей: міри вартості, засобу обігу. Б.Даванзатті засуджував хаос у грошовому обігу і схвально ставився до ідеї біметалізму. Він підтримував вимогу про встановлення точного співвідношення між золотом і сріблом, наголошуючи на необхідності повернення до безмитного карбування монети та обігу злитків.

У силу економічної відсталості та політичної роздробленості у Німеччині заходи раннього меркантилізму поєднувались з протекціонізмом дрібних князівств. У країні розвивалась камералістика - сукупність суспільних наук, зорієнтованих на теорію та практику державного управління. Значна увага приділялась фіскальним засобам поповнення доходів та питанням регулювання торгівлі. Представник німецького меркантилізму Іоганн Веккер зазначав у своєму творі "Політичні міркування" (1688), що "завжди краще продавати товари іншим, ніж купувати їх у них".

Таблиця 4.1 ХАРАКТЕРНІ РИСИ МЕРКАНТИЛІЗМУ.

Меркантилізм - напрямок економічної думки, прихильники якої вбачали джерело багатства в зовнішній торгівлі. Концепція меркантилізму виражала інтереси великих торговельних монополій
Ранній меркантилізм (монетаризм)Пізній меркантилізм (мануфактурний)
Обмеження імпорту товарів; заборона вивозу золота і срібла за кордон; встановлення високих цін на експортні товари; використання системи біметалізму (фіксованого співвідношення між золотими та срібними монетами); теорія грошового балансу, за якою політика країни направлена на збільшення грошового багатства шляхом заборону вивозу грошей за кордонЗнімалися жорсткі обмеження з імпорту товарів і вивозу грошей; проводиться протекціоністська економічна політика держави; основною функцією грошей є засіб обігу; визначилась система монометалізму; система активного торгового балансу, який забезпечується шляхом вивозу готових виробів, політика базувалась на принципі: купівля дешевше в одній країні, продажу дорожче в іншій

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тема 1. НАУКОВІ ОСНОВИ І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

  • Методи історії політичних та економічних вчень

  • Тема 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТА СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ І АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Державно-правова та економічна думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю

  • Економічні та політичні вчення античної Греції

  • Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів. Державно-правові вчення Стародавнього Риму

  • Тема 3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Економічні та політичні погляди каноністів

  • Політико-правові вчення мислителів і юристів середньовіччя

  • Економічна думка та становлення поглядів на державу та право в Україні раннього періоду Середньовіччя

  • Тема 4. ТЕОРІЇ МЕРКАНТИЛІСТІВ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ХV-ХVІІ ст.
  • Ідеї пізніх меркантилістів. Теорія торгового балансу

  • Політико-правові концепції обґрунтування абсолютизму

  • Державно-правові ідеї Реформації (Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна)

  • Розвиток меркантилізму в Україні та Росії

  • Тема 5. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА

  • Критика меркантилізму та захист сільського господарства в працях Р.Кантільона

  • Економічні погляди фізіократів

  • А.Сміт та його місце в історії економічної науки

  • Д. Рікардо і класична політична економія

  • Розвиток ідей класичної школи в українській політекономії

  • Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва

  • Основні ідеї вчення Ж.-Ж. Руссо

  • Тема 6. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

  • Економічні погляди Т. Мальтуса

  • Доктрина соціальних реформ Дж.С. Мілля та Дж.Р. Мак-Куллоха

  • Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

  • Революційно-демократичний напрям в економічній думці. Економічні концепції ліберального народництва

  • Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

  • Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії

  • Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма

  • Відображення марксизму в працях українських та російських економістів

  • Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

  • Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII - першій половині XIX ст. Історична школа права

  • Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)

  • Нова історична школа (Г. Шмоллер, Л. Брентано, К.Бюхер). Теорії державного регулювання економіки

  • Виникнення інституціонального напряму в німецькій політекономії

  • Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму Р.Штаммлера і Р.Штольцмана

  • Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

  • Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

  • Кембриджська школа маржиналізму та виникнення неокласичного синтезу

  • Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж.Б.Кларка

  • Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму

  • Тема 10. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ХХ ст. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  • Неокейнсіанство та його особливості

  • Особливості розвитку ідей посткейнсіанства. Розвиток кейнсіанства у СІЛА та західноєвропейських країнах

  • Тема 11. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНИХ ІДЕЙ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ І МОНЕТАРИЗМ

  • Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія "соціального ринкового господарства" німецьких неолібералів

  • Особливості французького неолібералізму

  • Теорія раціональних очікувань

  • Економіка пропозиції і її аналіз

  • Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

  • Основні положення і течії пізнього інституціоналізму

  • Неоінституціоналізм

  • Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

  • Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

  • Міждисциплінарна інтервенція і асиміляція в сучасній економічній теорії

  • ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕЧІЙ, НАПРЯМІВ І ШКІЛ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ