Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

• види діяльності (професійні види діяльності, емісійна, інвестиційна тощо);

• види ринкових операцій (посередницькі, спекулятивні, заставні, трастові тощо);

• інструменти ("фінансові продукти") [7, с. 60-61].

Аналіз практики розвинених країн дозволяє виділити дві основні моделі побудови організаційно-економічного механізму регулювання: за секторальним (відомчим) принципом, коли регулювання здійснюється різними органами управління диференційовано по групах фінансових інститутів, і за функціональним (цільовим) принципом, коли функції встановлення норм, контролю, нагляду або захисту прав інвесторів здійснюють різні органи управління.

На сьогоднішній день міжнародний досвід показує, що реформування регуляторної архітектури ринку є критичним для ефективного регулювання фінансового ринку, однак не є абсолютною панацеєю, тому що в значній мірі світова фінансова криза охопила країни з різною регуляторною інфраструктурою ринку.

Проведений аналіз дозволяє зробити наступні узагальнення. Аналіз змін у системах регулювання фінансових ринків розвинутих країн у посткризовий період дозволив виявити певні тенденції. Зокрема, зміну національних систем регулювання в організаційному, структурному та функціональному аспектах і насамперед перехід до регулювання за цілям та посилення ролі центральних банків; введення вимог до системно значимих міжнародних інститутів, у тому числі по розробці планів дій у випадку надзвичайних ситуацій; жорсткість вимог до діяльності рейтингових агентств тощо.

Важливим сегментом світової фінансової системи, який динамічно розвивається, є ринок похідних фінансових інструментів – деривативів. Практично кожні півроку на ньому з'являються нові інструменти, що обумовлює його перманентне дослідження. Науковцями аналізуються передумови виникнення деривативів. їхні основні види, обґрунтовується необхідність правового регулювання. Акцентується увага на тому, що найбільш "небезпечними" для світової економіки є кредитні деривативи, ринок яких практично не регулюється ні державами, ні його суб'єктами. Тому однією з умов стабільного функціонування ринку деривативів є ефективна система його регулювання, яка охоплювала б усіх учасників ринку та забезпечувала здійснення ними своєї професійної діяльності відповідно до встановлених правил.

Примітки

• 1. Первые уроки кризиса. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа. – URL: imf.org/external/russian/.

• 2. Саммит G20 в Вашингтоне: заявления, комментарии. – [Электронный ресус]. – Режим доступа. – URL://http//ria.ru/trend/g20_summit_comments_1611208/.

• 3. Рыкова И.А. Модернизация современных экономических инструментов через призму меняющейся роли финансового рынка / И. А. Рыкова // Финансы и кредит. – 2011, – №44 (476). – С.47-54.

• 4. Переосмысление экономики в изменившемся мире // Финансы и развитие. – 2011, – №6.

• 5. Ишханов А. В., Малахова Т. С. Регулирование рынка деривативов на современном этапе развития мировой финансовой системы / А. В Ишханов, Т. С. Малахова// Финансы и кредит. –2011. –№17(449). – С. 16-22.

• 6. Левин В. С., Матвеева Т. А. Классификация финансовых инструментов / В.С. Левина, Т. А. Матвеева// Финансы и кредит. –2011. –№39 (471). –С. 9-14.

• 7. Котляров М. А., Ломтатидзе О. В. Повышение эффективности регулирования финансового рынка / М. А. Котляров, О. В. Ломтатидзе // Финансы. – 2011 – №1. – С. 60-64.

• 8. Фельдман А. Б. Современный экономический кризис и производные финансовые инструменты / А. Б. Фельдман // Вопросы экономики. – 2009. – №5. – С. 59-68.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти
  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30