Новий підхід Кейнса особливо чітко виявився при аналізі заощаджень [4].
Кейнс змінив уявлення про предмет та метод економічної теорії. Її предметом він вважав кількісні функціональні залежності та взаємозв'язки макроекономічних показників, які поділив на незалежні змінні (сукупна пропозиція, інвестиції, норма процента, гранична схильність до споживання чи заощаджень) та залежні змінні (зайнятість, сукупний попит, національний дохід). Що стосується методу досліджень, то Кейнс економічні явища розглядав у вигляді агрегатних (сукупних) категорій, що дало йому можливість виявити загальні функціональні зв'язки в ринковій економічній системі.
Особливістю методу досліджень Кейнса є і введення при аналізі суб'єктивного фактору – психології людей. Сам дослідник зазначав, що закони, які він сформулював, є не стільки економічними, скільки психологічними.
Хоча своїй теорії Кейнс дав назву "загальної теорії зайнятості", вона виходить далеко за межі проблем власне зайнятості, її зміст значно глибший і ширший.
Місце та роль теорії Кейнса в економічній науці визначаються насамперед кейнсіанською макроекономічною моделлю рівноваги і концепціями, пов'язаними з нею.
Примітки
• 1. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. – Μ.: Гелиос APB, 2002.
• 2. Кейнс:
– поставив під сумнів існування в умовах монополістичного капіталізму (він ніколи не вживав термін "монополістичний капіталізм", хоча мав справу саме з ним) вільного руху цін у напрямку зниження. Досвід показував, що за цих умов ціни залишаються незмінними навіть в умовах зниження зарплати та виробництва;
– показав неможливість безмежного зниження норми процента з метою стимулювання інвестицій. У зниженні норми процента є певна межа, за якою заощаджувані віддадуть перевагу не передачі своїх заощаджень у позику, а будуть тримати їх у формі ліквідних засобів з метою страхування себе на випадок всіляких непередбачених ускладнень; поставив питання про неможливість зниження заробітної плати у зв'язку з все зростаючим впливом профспілок, що захищають економічні інтереси робітничого класу.
• 3. Кейнс стверджував, що ринкова економіка XX ст. таку властивість втратила і не здатна самостійно відновити втрачені пропорції та забезпечити повну зайнятість. Тому максимально можливу зайнятість і економічне зростання може забезпечити тільки активна економічна роль держави, яка може підтримати необхідний баланс ринкових сил, допомогти ринковому механізмові, що дедалі слабне, виправити ситуацію.
Цією ідеєю видатний британець, за словами американського неокейнсіанця С Гарріса, "подарував демократичному суспільству новий строк життя, укріпив це суспільство, коли йому загрожувала смертельна небезпека" (Див.: Ковальчук В. М., Лі Це Гао, Останкова Л.. А. Світова економіка: її історія та дослідники. Навч, посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – С.351.
4. Уся попередня економічна наука одностайно доводила, що основою економічного зростання є ощадливість, утримання від споживання, збільшення заощаджень. Кейнс повністю відкинув це твердження і зробив наголос на тому, що ощадливість заважає пожвавленню підприємливості, шкідливо впливає на прибуток. Тому в сучасній економіці необхідно думати не про заощадливість, а про стимулювання ефективного попиту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму“ на сторінці 2. Приємного читання.
