Розділ 4. ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ГОСПОДАРСТВ У СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ (90-ті роки XX - початок XXI ст.)

o наперед важко визначити корисність продукції нової економіки, завдяки чому її маркетингові характеристики можуть бути досить умовними;

o конкурентні переваги формуються як доступом до інформації, що відображає нові технологічні, організаційні та когнітивні можливості, так і наявністю ефективного маркетингу;

o такі товари швидко втрачають ринкову ціну, оскільки швидко з'являється більш сучасний аналог або ж принципово відмінне благо-субститут;

o перспективи технологічного розвитку не є жорстко заданими. Напрями розвитку технологій є альтернативними, оскільки спираються на значний набір нових досліджень у сфері фундаментальних та прикладних наук, з яких неможливо наперед визначити найвдаліший чи найефективніший. Випадковість обраного напряму технологічного розвитку підкріплюється тим, що продукція, створена в межах одного напряму, може у короткостроковому періоді мати кращий ринковий успіх, ніж продукція, створена в межах іншого технологічного напряму, який міг би виявитись більш перспективний за наявності подальшого фінансування досліджень та широкого впровадження;

o діяльність у новій економіці супроводжується значними ризиками, оскільки перспективи інноваційних проектів можуть бути нечіткими з позиції їх сприйняття ринком чи швидкості появи позитивних зовнішніх ефектів мережі;

o масштаби інвестицій і, відповідно, майбутній динамізм фірм нової економіки щільно пов'язаний із спроможністю фінансової системи забезпечувати ризикове фінансування, або ж деконцентрувати ризики вкладання коштів у компанії нової економіки;

o подальше підвищення продуктивності праці повністю підпорядковується досягненню прогресу у сфері високих технологій;

o для фірм нової економіки найбільш властива мережева модель організації. Оптимізація ланцюга створення вартості відбувається у мережі, а її просторова алокація може мати транскордонний характер. Подолання простору в такій моделі є наближеним до повного, оскільки витрати на перевезення підмінюються витратами на утримання мереж, в яких передача даних як одиничний факт не має істотного значення. Звідси формується глобальний характер діяльності в новій економіці;

o мережа в сукупності зі зростаючим значенням маркетингу та інноваціями у сфері розробок продукту та його доведення до потреб ринків створює передумови для фрагментації виробничих мереж. Певним аспектом фрагментації е поділ фірми не за принципом

"штаб-квартира - виробництва", а за принципом "фірмаплат форма - маркетинг - виробництво, зорієнтоване на мінімізацію витрат праці". Це означає, що наукові досягнення, які є основою того чи іншого продукту, його проектування, визначення маркетингових характеристик, виробництво, логістичні ланцюги та канали розподілу існують у глобальній мережі і не мають чіткої просторової локалізації чи, тим більше, належності певній країні. Якщо в новій економіці унікальність товару межує поруч із його відносно масовим тиражуванням, а найбільша частка в ланцюгу створення вартості може не припадати на виробництво, то тут можливі ситуації, коли країни-виробники на одиницю продукції можуть отримувати менше, ніж країни-розробники;

o структура активів компаній нової економіки передбачає домінування невідчутних активів (мереж, програмного забезпечення, баз даних, винаходів, патентів, ліцензій тощо). Внаслідок цього формування ринкової вартості фірм слабо корелює з оцінкою вартості фізичного майна, що ще більше ускладнює оцінку вартості фірм на фондовому ринку. їх пасиви покриваються активами, які не мають безпосереднього фізичного виміру, а вартість невідчутних активів актуалізується або в рамках конкретних проектів і не має змісту сама по собі, або у вузьких суміжних сферах діяльності;

o ієрархічні моделі управління замінюються гнучкими функціональними модулями. Організаційні структури більше орієнтуються на реалізацію проекту, ніж на повсякденну діяльність у рамках функціональної спеціалізації;

o потреби в економії на витратах заохочують розвиток аутсорсингу як відображення найбільш радикальної форми спеціалізації, яка заохочує децентралізацію виробничого процесу і його фрагментацію в просторі. Інформаційно-комунікативні процеси руйнують простір і уможливлюють ефективний пошук комбінації фактичних виробників кінцевої продукції;

o зайнятість стає гнучкою, а не постійно триваючою. Суб'єкти ринку праці автоматично можуть ставати бізнес-партнерами, а межі між працівником і підприємцем-партнером стають дедалі умовнішими;

o значення висококваліфікованих кадрів різко зростає. Вимога щодо постійного самонавчання стає провідною;

o доходи, створені в рамках нової економіки, мірою свого зростання починають формувати додаткові імпульси для розвитку "старої" економіки, оскільки остання продовжує забезпечувати надання матеріальних послуг, виробляти машини, автомобілі, устаткування і, що найголовніше, її складовою завжди залишиться будівельний сектор.

Завдяки наведеним макро- та мікроекономічним зрушенням принциповою рисою нової економіки стає динамізм, емерджентність (швидкоплинність процесів) та системна складність. Не випадково, що в дослідженнях, присвячених новій економіці, дуже часто застосовується методологія теорії систем, теорії хаосу, теорії інформації. Такі дослідження чітко поляризовані за принципом сприйняття нової економіки як стабільної або як внутрішньо нестабільної.

Однак зазначений підхід втрачає логіку, якщо прийняти до уваги, що більшість складних систем є стабільними і нестабільними одночасно. Відомий американський фізик, соціолог і громадський діяч Фрітьоф Капра (р. н. 1939) прямо зазначає, що новій економіці властиві риси стабільності та нестабільності водночас, що нагадує складні процеси у квантовій фізиці та мікробіології. Він стверджує: "Нова економіка - це глобальна метамережа складних технологічних та людських взаємодій, охоплена існуванням суттєво нерівноважних зворотних зв'язків, які породжують невичерпну різноманітність емерджентних феноменів. Своєю творчою спроможністю, пристосовуваністю та когнітивними якостями така система ...схожа на живу мережу, однак вона відрізняється стійкістю... Інформаційні ланцюги глобальної економіки працюють на таких швидкостях і користуються такою кількістю джерел, що постійно відгукуються на інформаційні сплески, а в результаті уся система виходить з-під контролю"1.

4.1.5. Загальні тенденції розвитку сервісно-інформаційної економіки у країнах Європейської цивілізації

В останній третині XX ст., - на початку XXI ст., у країнах Європейської цивілізації відбувається процес перебудови традиційних моделей господарювання, зумовлений як причинами внутрішнього порядку, так і зовнішніми чинниками, зокрема формуванням єдиного глобального ринкового господарства і сучасною науково-технічною, технологічною та інформаційною революцією.