Розділ 3. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ ТА ЙОГО ТРАКТУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ (1914-1991 рр.)

3.1. Господарство України у міжвоєнний період в умовах ринкової економіки (1914-1939 рр.)

3.1.1. Вплив Першої світової війни на економіку України

Перша світова війна (1 серпня 1914 р. - 11 листопада 1918 р.) призупинила еволюційний процес індустріалізації господарства України й негативно вплинула на її економічний потенціал.

У Російської імперії видатки на війну впродовж 1914-1916 рр. становили понад 30 млрд руб. Тимчасовий уряд, що прийшов до влади після Лютневої революції 1917р., продовжував війну, видатки на яку з лютого до жовтня 1917 р. дорівнювали 20 млрд руб., що призвело до збільшення зовнішніх боргів.

Порушилися сталі господарські відносини. Підприємства перейшли на випуск військової продукції. За 1914-1916 рр. виробництво машинобудівної, металообробної, хімічної галузей збільшилося на 200-300 %, проте в інших галузях почався спад. У 1917 р. криза охопила всі галузі промисловості. Лише за травень - липень 1917 р. припинили діяльність 339 підприємств. У сільському господарстві зменшилися посівні площі та врожайність. Сільське господарство натуралізувалося. У 1916 р. почалася продовольча криза. Було розірвано зв'язки з ринком. Збут сільськогосподарської продукції перетворився на джерело поставок провізії для армії.

Фінансова система була зруйнована. Обмін банкнот на золото припинився, дозволявся випуск кредитних квитків для фінансування військових витрат держави. У результаті цього банківські квитки фактично перетворилися на паперові гроші. Царський уряд здійснив емісію грошей, що посилило інфляцію. Почалося падіння курсу рубля. Індекс зростання цін за 1913-1916 рр. становив 702 %. Тимчасовий уряд продовжував емісію грошей. Ціни на хліб у 1917 р. збільшилися порівняно з 1914 р. у 16 разів, на картоплю - у 20, цукровий пісок - у 27, м'ясо - у 5 разів. В обігу були царські гроші, керенки, випущені Тимчасовим урядом, марки, облігації державних позик, зобов'язання казначейства. Відбувався процес розпаду грошової системи Росії. Перед країною виникла загроза фінансового краху.

Війна посилила регулятивну роль держави в економіці Росії. У 1915 р. були створені чотири державні Особливі наради з оборони, палива, перевезень і продовольства, які вирішували питання державних замовлень, введення твердих цін, обмеження свободи торгівлі адміністративно-примусовими методами.

Тимчасовий уряд зберіг Особливу раду з оборони, а також створив Економічну раду, що мала розробити загальнодержавний економічний план, і Головний економічний комітет, завдання якого полягало у практичному впровадженні економічних заходів. Тимчасовий уряд намагався контролювати приватні монополії, встановивши державний контроль за цінами, щоб акумулювати в Державному бюджеті переважну частину підприємницького прибутку.

Господарство Західної України зазнало значних втрат. У перший рік війни влада реквізувала в Галичині та на Буковині майже 500 тис. коней, 1,6 млн голів великої рогатої худоби, 1,6 млн овець і свиней, 14 млн птиці. Почався спад основних економічних показників у сільському господарстві. Значної руйнації зазнали 233 тис. селянських господарств, зокрема у повітах, де відбувалися воєнні дії Як наслідок, порушилися звичні господарські відносини, зменшилися обсяги сільськогосподарського виробництва, погіршилося економічне становище селянства.

Банки перестали обліковувати векселі, деякі відмовилися виплачувати грошові вкладення. Залізничний транспорт переважно здійснював військові перевезення, не забезпечував промислове виробництво сировиною, зокрема паливом. Більшість фабрично-заводських підприємств було закрито. У серпні 1914 р. в окремих галузях оголошено воєнний стан. На повну потужність працювала лише нафтова галузь, яку контролював німецький капітал.

В умовах російської окупації Галичини та Буковини (вересень 1914 р. - червень 1915 р.) торгова і промислова діяльність активізувалась і набула воєнно-спекулятивного характеру. Посилився вплив російського й англійського капіталу.

3.1.2. Економічні програми національних урядів України (Центральної ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР), їх реалізація в 1917-1921 рр.

Лютнева буржуазно-демократична революція започаткувала добу національно-визвольних змагань українського народу 1917- 1921 рр. В її історії виокремлюють такі етапи:

o березень 1917 р. - 29 квітня 1918 р. - доба Центральної ради та Української Народної Республіки (УНР);

o 29 квітня 1918 р. - грудень 1918 р. - доба Української держави (Гетьманату);

o листопад 1918 р. - листопад 1920 р. - доба Української Народної Республіки на чолі з Директорією;

o листопад 1918 р. - липень 1919 р. - доба Західноукраїнської Народної Республіки.

Економічну політику Центральної ради та Української Народної Республіки характеризують соціалістичний зміст, декларативність, непослідовність і нечіткість, повільне виконання ухвалених рішень.

Упродовж березня - травня 1917 р. Центральна рада - представницька установа національно-демократичних кіл українського народу - працювала над розв'язанням проблеми фінансового забезпечення своєї діяльності. Було створено Український національний фонд для нагромадження грошових коштів, підготовлено фінансовий план з цього питання. Джерелом фінансування визначали пожертвування, національне оподаткування, позики.