Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

Історія економіки та економічної думки

Частина вчених оцінює пізньоримську економіку як кризову, наголошуючи на руйнуванні ознак рабовласницької економіки та поширенні натурального господарства, заперечуючи значення колонатної форми господарства для розвитку феодалізму. Його становлення пов'язують з процесом трансформації варварської громади-марки.

У зв'язку із занепадом господарської та військової могутності Римської імперії у 395 р. н. е, відбувся її поділ на Західно-Римську (латиномовну) та Східно-Візантійську (грекомовну) імперії, в 476р. н. е. втратив свою владу західний імператор (в історіографії - це дата падіння Західно-Римської імперії). Германські королі на її території визнавали владу східного імператора, вважали себе його воєначальниками та адміністраторами, хоча фактично правили самостійно. До середини VI ст. на території Західно-Римської імперії вар" варські королівства: Лангобардське в Італії, Вестготське в Іспанії, Франкське у Галлії та Англо-Саксонське у Британії - стали незалежними.

Економічна думка Стародавнього Риму знайшла відображення у працях землевласників і рабовласників М. Катона, Л.Ю. Колумелли, М.Т. Варрона, Г. Плінія Старшого, присвячених проблемам поліпшення агрокультури, підвищення дохідності маєтку, організації праці рабів.

Марк Порцій Катон Старший (234-149 рр. дон. е.) у праці "Землеробство" узагальнив досвід і запропонував практичні рекомендації щодо підвищення дохідності рабовласницького маєтку. Землеробство, на його думку, є почесним заняттям, а знання та організаційні здібності власника маєтку визначають його дохідність. Необхідно регламентувати виробництво, використовувати необхідні агротехнічні засоби, обмірковувати умови передачі землі в оренду, організацію праці рабів, реалізацію надлишків виробленої продукції. З рабами радив поводитися жорстоко; раціонально використовувати їх працю через систему "уроків" (певного обсягу конкретної роботи), стимулювати старанність, молодих рабів виховувати в покорі, підтримувати в їх середовищі ворожість, поширювати конфлікти, незгоди між ними, вчасно звільнятися від старих та малих, карати за найменшу провину. Зразковим учений вважав багатогалузеве господарство, що забезпечує самодостатність маєтку, та одночасно виробляє товарні види продукції - виноград і оливки.

Марк Теренцій Варрон (116-27 рр. до н. е.) залишив у спадок три книги "Про сільське господарство", в яких розкрив умови інтенсивного ведення сільського господарства. Визначив дві основні цілі землевласника: задоволення та користь (отримання доходу), для зростання яких необхідно враховувати рівень агрокультури та місцезнаходження господарства. Дослідник обґрунтував доцільність використання агрономічних наук, матеріальної зацікавленості рабів шляхом вільного режиму праці, поліпшення харчування і зменшення обсягу роботи. Пропонував використовувати працю найманих робітників. Критерієм прибутковості латифундій вважав вигідне вивезення продукції у сусідні регіони та можливість закупівлі необхідних товарів.

Луцій Юній Модерат Колумелла (І ст. н. е.) у 12-томній праці "Про сільське господарство", використовуючи праці грецьких і римських агрономів, проаналізував організацію господарства у рабовласницькому маєтку за умов кризових явищ. Автор наголошував на низькій продуктивності рабовласницької праці, пропонував організовувати сільськогосподарське виробництво на основі оренди землі вільними селянами-колонами, збільшувати обсяги товарного виробництва, впроваджувати досягнення науки, ефективно організовувати працю рабів.

Важливе значення мало поширення християнської релігії. Економічні погляди християнства базуються на концепції рівності всіх людей перед Богом, справедливості, соціальної, а не індивідуальної оцінки праці. З ідеєю рівності пов'язані принципи загального обов'язку працювати та розподіляти за працею: "Кожен отримує винагороду за свою працю". Засуджувалися лихварство, стягнення процентів за борги.

Із перетворенням християнства на панівну релігію з'явилися консервативні погляди, які виправдовували рабство, наявні порядки, проголошували необхідність покори і терпіння.

Найвідомішим християнським автором був Аврелій Августин Влаженний (353-430 рр. н. е.), який написав понад 100 праць, зокрема "Про град Божий". Виступав за підпорядкування земного життя Божим заповідям, розглядав світ як історію та долю людини, її спасіння або погибель. Заперечував висновки античних мислителів про природність поділу людей на панів і рабів. Доводив, що фізична праця є почесною, а сільське господарство - найпочеснішим заняттям людини, засуджував торгівлю та позику під процент. Святий Августин вважається засновником канонічного права1, ранньої школи каноністів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюка В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • 1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • 1.3. Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • 1.4. Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій
  • 4.4. Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • 5.2. Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • 5.3. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • 6.2. Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • 6.3. Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • 6.4. Становлення класичної політичної економії

  • 6.5. Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • 7.3. Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • 8.3. Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • 8.4. Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • 8.5. Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • 9.3. Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • 9.4. Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • 9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • 9.6. Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • 10.2. Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи