Зміст освіти у вищій школі

Педагогіка вищої школи

Наказом МОН "Про затвердження Примірного положення про міжгалузеву індивідуалізовану гуманітарну освіту" передбачено можливість здобуття студентом другого диплома бакалавра. Студенти першого і другого курсів крім основного профілю зможуть навчатися за бакалаврською програмою з культурних, гуманітарних чи суспільно- політичних наук. Право на таке навчання матимуть лише студенти з середнім балом успішності не нижче 4,0. Термін навчання за програмами Міжгалузевої індивідуалізованої гуманітарної освіти (МІГО) становитиме 3 роки (180 кредитів ECTS).

Оскільки бакалавр здобуває академічний освітній рівень базової вищої освіти, то це дає йому право на продовження навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців вищого освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, або, за бажанням, можливість працевлаштуватись.

3. Магістр (лат. magister – начальник, учитель). Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для розв'язання проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року, а для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки України може бути встановлений термін півтора року. Здобуття кваліфікації магістра може здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста (термін навчання визначається індивідуальною програмою з урахуванням академічної різниці між освітньо-професійною програмою спеціаліста та магістра, але не може перевищувати одного року).

Зазначена освітньо-професійна програма передбачає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково- практичну підготовку.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямування може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі освітньо-професійної програми післядипломної підготовки (клінічної ординатури, інтернатури тощо). Нормативний термін навчання визначається відповідним міністерством за погодженням з Міністерством освіти і науки. Освітньо- професійна програма підготовки магістра юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі повної загальної середньої освіти.

Згідно з наказом МОН "Про Концепцію організації підготовки магістрів в Україні" термін навчання для цього рівня збільшиться до 1,5–2 років. Освітні програми підготовки магістрів буде поділено на дослідницькі, створені з метою поглиблення досліджень в одній із наукових галузей; професійні, що забезпечать розвиток професійних і формування управлінських компетенцій майбутніх фахівців; кар'єрні, що передбачають удосконалення теоретичних і практичних знань для кар'єрного зростання і є вдалим рішенням для післядипломної освіти.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра. Після закінчення другого циклу навчання випускник вищого навчального закладу здобуває професійну кваліфікацію та освітній рівень повної вищої освіти, що дає йому право на продовження навчання за програмами підготовки наукових та науково-педагогічних працівників (третій цикл – аспірантура (3 роки), що відповідає ступеню доктора філософії (PhD), програмам європейських університетів). Наявність ступеня магістра (спеціаліста) дає власникам доступ до отримання докторського ступеня.

4. Спеціаліст. Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування при розв'язанні складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Вона складається із спеціальних дисциплін, у т. ч. соціально-економічних, та різних видів практичної підготовки.

Ця програма реалізується вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації. Термін навчання не може перевищувати одного року (для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки України може бути встановлено термін півтора року).

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста медичного, ветеринарно-медичного, мистецького, а також юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти. За таких умов нормативний термін навчання визначає відповідне міністерство за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста. Однак у подальшому підготовка спеціалістів не передбачається, а всі спеціалісти отримуватимуть дипломи магістрів.

5. Доктор філософії. Це освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувають на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Він передбачає засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми, набуття компетенцій, володіння методологією й методикою дослідницької роботи, здійснення досліджень, отримання наукових результатів, які мають суттєву наукову новизну та практичне значення, їх опублікування в наукових виданнях, підготовку і публічний захист в установленому порядку дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Нормативний термін навчання за освітньо-науковою програмою доктора філософи – чотири роки. Підготовку докторів філософії здійснюють в аспірантурі університетів, академій, наукових установ за денною формою навчання.

Освітньо-науковий рівень доктора філософії не означає глибоких знань лише з дисципліни "філософія". Йдеться про високий рівень пізнання у певній науці, наприклад "доктор філософії з математики" тощо. Оскільки ступінь кандидата наук буде прирівняно до доктора філософії, який еквівалентний європейському PhD, це дасть можливість уникнути розбіжностей у визначенні наукових статусів в Україні та за кордоном.

Нині в Україні на законодавчому рівні вже затверджено систему стандартів з кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та профілю підготовки. Стандарти містять усі вимоги до компетентності та кваліфікаційну характеристику і системи діагностики якості знань. Перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців дасть змогу задовольнити можливості особи в здобутті певного освітнього і кваліфікаційного рівнів за бажаним напрямом відповідно до здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зміст освіти у вищій школі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні

  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США

  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі
  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання

  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій

  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання

  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК