• 4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького складу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.
• 5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.
• 6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із основних завдань, що має бути розв'язане в межах Болонського процесу, є залучення до Європи більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Існує думка, що запровадження загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легкодоступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.
Труднощами в адаптації системи вищої освіти України до стану європейського освітнього простору, на думку
І. Волощука і М. Євтуха, є:
• різновідомча підпорядкованість вищих навчальних закладів України;
• невідповідність української законодавчо-нормативної бази європейському освітньому законодавству;
• за технічними показниками відставання України від більшості країн європейського освітнього простору та наявність відмінностей у гуманітарній сфері;
• значна інфраструктурна невідповідність європейській освітній практиці;
• невідповідність матеріального, фінансового та кадрового забезпечення вітчизняних та європейських вищих навчальних закладів;
• наявність у педагогічній вітчизняній практиці анахронізмів.
Для подолання труднощів у впровадженні стандартів європейського освітнього простору до системи вищої освіти України потрібно:
• а) передати відомчі вищі навчальні заклади у підпорядкування Міністерства освіти і науки України;
• б) адаптувати українську законодавчо-нормативну базу до європейського освітнього законодавства;
• в) ліквідувати відмінності у технологічній та гуманітарній галузях;
• г) впорядкувати мережі вищих навчальних закладів і модернізувати інфраструктури системи вищої освіти;
ґ) створити навчально-науково-виробничі комплекси на базі провідних університетів;
д) модернізувати філософську основу пізнавальної діяльності та освітнього процесу.
Водночас І. Волощук і М. Євтух застерігають, що у зв'язку з адаптацією системи вищої освіти України до європейських освітніх стандартів можуть відбутися: вихолощення інтелектуально-творчого потенціалу держави; відтік освітніх інвестицій за кордон; часткова втрата вищими навчальними закладами власних традицій самобутності; привнесення на терени України національно- культурних, асиміляційних процесів.
Вироблення і впровадження нових принципів організації навчального процесу щодо розширення можливостей студентів у виборі змісту програм навчання, забезпечення гнучкості в системі підготовки фахівців для їх адаптації до швидкозмінних вимог національного та міжнародного ринків праці, стимулювання студентів і науково-педагогічних працівників до досягнення високої якості підготовки фахівців з вищою освітою забезпечить підвищення престижу української вищої школи на світовому рівні.
Структура системи вищої освіти в Україні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес“ на сторінці 3. Приємного читання.
