• 9) дослідницькі: навчально-творчі завдання – експериментальні, на моделювання, формалізацію, застосування математичних методів, принципів системності, доповненості, історизму тощо;
• 10) на винахідливість: навчально-творчі завдання – на пошук нового конструктивного розв'язання, винахід нових конструкцій, засобів діяльності, речовин;
• 11) на управління: навчально-творчі завдання – на розроблення мети, стратегії діяльності, планування, організацію діяльності, нормування часу діяльності, оцінювання результатів;
• 12) на комунікативність: навчальні завдання – на розподіл обов'язків у процесі колективної діяльності за зразком, на спілкування; навчально-творчі завдання – на розподіл обов'язків у процесі колективної творчої діяльності, способів співробітництва;
• 13) на розвиток фантазії та уявлення: навчально-творчі завдання – просторові, на описування явищ, їх наслідків і передумов.
Професійний розвиток людини відбувається водночас з її особистісним розвитком. Як стверджує академік І. Зязюн, в їх основу покладено принцип саморозвитку, який детермінує здатність особистості трансформувати власну життєдіяльність на предмет практичного перетворення, що призводить до вищої форми життєдіяльності особистості – творчої самореалізації.
Єдність особистісного і професійного розвитку забезпечують внутрішнє середовище людини, її активність, потреба в самореалізації. Об'єктом професійного розвитку і формою реалізації творчого потенціалу особистості у професійній діяльності є її інтегральні характеристики: спрямованість, компетентність, емоційна і поведінкова гнучкість. Ці якості професіонала є психологічною основою, необхідною (хоча й різною мірою) в усіх видах діяльності. Фундаментальною умовою розвитку його інтегральних характеристик є усвідомлення ним необхідності зміни, перетворення свого внутрішнього світу і підвищення рівня професійної самосвідомості.
Інтеграція України в світовий інформаційний простір потребує впровадження сучасних та перспективних технологій. Тому особливого значення набувають підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників, їхня здатність швидко опановувати і застосовувати в роботі передовий досвід.
Трансформація навчального процесу в технологію навчання у вищій школі дає змогу роботодавцям отримати фахівців, які адаптуються у стислі терміни і втілюють сучасні вимоги до якості освіти: знання (які визначаються освітньо-кваліфікаційними характеристиками та освітньо-професійними програмами підготовки фахівців), професійну компетентність (наявність знань із конкретних проблем), уміння (готовність належно виконувати типові завдання діяльності, передбачені галузевими стандартами), освітню компетентність (уміння здобувати знання самостійно поза навчальним закладом), автономність (здібності до самостійного, незалежного вирішення питань відповідного рівня компетентності та відповідальності), соціальну адаптованість (узгодження індивідуальної поведінки із соціальними нормами трудового колективу), професійну адаптованість (збереження працездатності фахівця при впровадженні нових технологій і обладнання).
Лише творча особистість здатна до оновлення сучасного виробництва, що має орієнтуватися на інтенсивний розвиток. Вирішальну роль у ньому відіграє ініціативно- перетворювальна виробнича діяльність у режимі безпосереднього творчого пошуку. Отже, для ефективної діяльності будь-якої галузі виробництва потрібна виробнича творчість як масове явище. Це, у свою чергу, потребує постійного професійного самовдосконалення працівника і під час навчання у вищому навчальному закладі, і після його закінчення.
Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі“ на сторінці 2. Приємного читання.
