Цілі на будь-якому організаційному рівні повинні відповідати здоровому глузду (другий принцип продуктивності за Ґ.Емерсоном) [55].
І. Ансофф у праці "Нова корпоративна стратегія" зазначає, що вся діяльність організації спрямована на досягнення певних цілей. Якщо цілі чітко виражені, то вони стають сильним інструментом підвищення ефективності виробництва, контролю [4.С.71]. Але далі він зазначає, що цілі - один із аспектів бізнесу, який має найбільше протиріч [4, с.73], будь-яка мета складається із трьох елементів: певного атрибуту, який покликаний визначати виконання критерію; засобу вимірювання, або масштабу, для оцінки величини атрибуту; задачі - певного значення масштабу, якого намагається досягти організація [4, с.81].
Відмінні риси цілей в сучасній літературі з менеджменту називають SMART-характеристикою. SMART - це абревіатура наступних п'яти слів, які мають характеризувати цілі організації:
Specific - бути настільки ясними та точними, щоб не залишалося місця для їх неправильного або неоднозначного тлумачення;
Measurable - виражати кількісно, тобто фіксувати результати, навіть суб'єктивні очікування;
Achievable - керівник та підлеглий повинні бути впевнені, що визначені цілі досяжні;
Related - співвідноситися за стратегією, господарськими цілями організації, інтересами виконавця;
Time-bound - визначені в часі за термінами їх досягнення.
Цілі - інструмент управління, який має різні способи застосування. При розгляді оперативної проблеми ними можна користуватися для встановлення стандартів діяльності та цілей для всіх організаційних рівнів, для оцінки роботи та контролю над рішеннями. У випадку виникнення адміністративних проблем за допомогою цілей можна визначити недоліки організаційної структури [4.С.118].
Структура. Організація являє собою живий організм, який має певну будову, де існують інформаційні, технологічні, сировинні, матеріальні, фінансові та трудові потоки. Якість руху та взаємодії цих потоків залежить від організаційної структури, її побудови. Організаційні структури Індивідуальні і відповідають особливостям внутрішнього і зовнішнього середовищ організації.
За визначенням М.Мескона, М.Альберта, Ф.Хедоурі, структура-це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних площин), побудованих в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягнути цілей організації [49]. Структура визначає горизонтальний і вертикальний розподіл праці всередині організації.
Структура може стимулювати досягнення цілей організації або ж гальмувати її розвиток, вона повинна бути гнучкою та легко адаптованою.
Слід зазначити, що структури мають загальні риси, до яких можна віднести: розподіл праці по функціональних напрямках (горизонтальний) та по рівнях управління (вертикальний), а також потребу в координації роботи окремих підрозділів.
У кожній організації відповідно до існуючого горизонтального та вертикального розподілів праці визначаються завдання для кожного структурного підрозділу та конкретного виконавця виробничого процесу.
Важливість організаційних структур для ефективної роботи організації визначив Ф.У.Тейлор в роботі "Наукова організація праці", запропонувавши перегляд існуючої точки зору на організаційну побудову, що має функціональне спрямування.
Завдання - це певна робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана певним способом та в зумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією та людьми.
Перше визначення завдання дав Ф.У.Тейлор, який зазначав, що завдання детально визначає не лише те, що має бути зроблене, а й указує точну міру часу, наданого для виконання цієї роботи [36].
З технічної точки зору завдання визначаються не працівнику, а його посаді, що сприяє найбільшій ефективності організації, тоді як підбір конкретного виконавця завдання залежить від особистості та характеристик претендентів. Перетворення, одержані на вході сировини, матеріалів, інформації, здійснюються за допомогою відповідних технологій. Саме якість технологічних змін, що відбуваються в процесі перетворення виробництва продукції, визначає конкурентоспроможність продукції.
Технологія - це взаємозв'язок кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для виконання бажаних змін в матеріалах, інформації або людях. Це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації, людей) у вихідні (продукти, вироби, послуги).
Технології можуть докорінно змінити конкурентне становище організації, впливають на обсяг і якість інвестиційних процесів в ній, потужність підприємства, канали розповсюдження товарів і логістику.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішні змінні організацій“ на сторінці 2. Приємного читання.
