• Однозначність та якість критеріїв оплати праці;
• гнучкість та адаптивність до змін оточуючого середовища (зміна прожиткового мінімуму, життєвих стандартів, економічної ситуації тощо).
Слід зазначити, що постійно ведеться науковий пошук найбільш ефективної програми матеріального стимулювання. Основними критеріями, за якими здійснюється вибір такої програми, виступають: організаційні ресурси та культура, етап життєвого циклу організації, особистісні характеристики керівників, існуючий досвід використання мотиваційних програм тощо.
Найбільш відомими програмами матеріального стимулювання виступають: участь у прибутках; програма заохочення за досягнення; програма заохочень за індивідуальні досягнення; програма заохочень за досягнення довгострокових цілей. Перераховані програми матеріальної мотивації є стандартними, вони використовуються у світовій практиці управління ефективністю діяльності співробітників. Кожна із них має як переваги, так і недопіки, які визначають доцільність використання програми в межах конкретної організації (табл.7.4 ).
Таблиця 6.3. Характеристики основних програм матеріальної мотивації
| Програма участі у прибутках (учасники виплат; всі співробітники; основа для виплат - відсоток від прибутку) | Виплата при наявності прибутку. · Можливість включення у програму всіх співробітників. · Мобілізує всю організацію на досягнення прибутку. · Незначні адміністративні витрати. Висока ефективність для маленьких організацій. | Важко узгодити із індивідуальними результатами співробітників. · Результат залежить від зовнішніх чинників оточуючого середовища, які не контролюються організацією. · Може не враховувати реальних досягнень. | |||
| Програма заохочень за досягненнями (учасники виплат: структурні підрозділи або організаційні рівні; основа для виплат - досягнення поставленої | Гнучкість схеми заохочень; · Можливість врахування конкретних досягнень. · Можливість застосування різних критеріїв ] | Ускладнене адміністрування; · Відсутність прямого зв'язку розміру заохочень та індивідуальних досягнень співробітника. | |||
| мети) | заохочення; Відслідковується зв'язок між досягненнями та винагородою. Розуміння цілей та пріоритетів організації співробітниками. | ||||
| Програма заохочень за індивідуальні досягнення (учасники виплат: співробітники і організацій; основа для виплат - досягнення поставлених цілей) | Відслідковується зв'язок між заохоченням та досягненнями співробітників. Зростає особиста відповідальність та самоконтроль. | Заохочення до досягнення короткотермінових цілей. Складності у бюджетуванні. · Погіршення взаємовідносин в організації. Зниження вагомості трудового стажу. | |||
| Програма заохочень за досягнення довгострокових цілей (учасники виплат: юр-, менеджери; інколи 50% співробітників; основа для виплат - досягнення довгострокових стратегічних цілей (2-5 років), завершеність проектів) | Довгострокові цілі більш чітко відображають розвиток організації. · Підтримка довгострокових контрактів із співробітниками. | Складність адміністрування. · Складність взаємоузгоджень короткострокових стимулів та стратегічної мети організації. · Значний розрив між вкладеною працею та її результатами. | |||
Дуже розповсюдженою помилкою при визначенні ефективності існуючої системи мотивації керівниками є впевненість у тому, що проблем в організації не існує.
Узагальнити основні ознаки неефективної системи матеріальної мотивації можна наступним чином:
• середня продуктивність співробітника нижча, ніж у цілому по галузі;
• між оплатою праці високоефективного та низькоефективного співробітника істотної різниці немає;
• загальні витрати на персонал перевищують оптимальні значення;
• оплата праці не збалансована відносно ринку праці (галузевого, раціонального);
• у системі мотивації не збережено баланс заохочення та покарання;
• існує практика загальних надбавок до посадових окладів (всім, незалежно від якості праці);
• система оплати будується на свавіллі керівників;
• спостерігається висока плинність кадрів.
Можна визначити основні бар'єри, які виникають на шляху впровадження ефективної системи мотивації. Серед них можна визначити ті, що відіграють першочергову роль і пояснюються:
• розмитістю кінцевих результатів діяльності підприємства;
• відсутністю чітких критеріїв оцінки результатів праці;
• закритістю інформації щодо оплати праці різних виконавців в організації;
• помилковістю думки щодо необхідності обов'язкового підвищення фонду оплати праці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації“ на сторінці 2. Приємного читання.
