Роль лідера в управлінні персоналом.

Організаційна поведінка

• перевагу разом з лідером проясненню кінцевої мети, своїх ресурсів і можливостей (повноваження й відповідальність) і залишає за собою право самостійно доопрацювати план заходів щодо виконання поставленого завдання. Він з ентузіазмом сприймає виклик постійно мінливого середовища й сприймає себе як агента змін.

Підлеглий другого типу бажає одержати від управлінського лідера детальну інструкцію щодо виконання завдання, що включає термін виконання, опис ресурсів тощо. Він комфортно почуває себе в стабільній обстановці, при сталих правилах і процедурах.

До особливостей управління підлеглими, орієнтованими на досягнення цілі, слід віднести:

• демонстрування статусу і влади;

• надання права на вільний графік роботи;

• знаходження зворотного зв'язку і проведення оцінки діяльності підлеглих за результатами роботи;

• забезпечення матеріального стимулювання й вироблення критеріїв оцінки ефективного досягнення мети;

• доручення завдань, що вимагають творчого підходу й самостійності.

Особливостями управління підлеглими, орієнтованими на завдання, є наступні:

• надавати право на помилку підлеглим, орієнтованим на завдання;

• уникати підкреслення статусу й влади;

• забезпечити нормований робочий день;

• демонструвати схвалення індивідуальних зусиль щодо роботи над завданням;

• пояснити чіткі критерії стимулювання, розробити систему матеріального й нематеріального заохочення за виконання завдання;

• доручати рутинну роботу, що не припускає інноваційні розв'язки;

• забезпечити обговорення деталей щодо виконання завдання. Кожний тип підлеглого вимагає від лідера специфічного підходу для максимально ефективного використання індивідуального потенціалу будь-якого співробітника. Якщо лідер не вживав спеціальних заходів щодо відбору персоналу, що відповідає певним вимогам, то, швидше за все, у складі групи будуть представники обох типів підлеглих. У цьому випадку ефективність лідера й групової роботи буде визначатися тим, у якій мірі він здатний забезпечувати лідерство всіма типами підлеглих. Адже основною проблемою лідерства є підтримка консенсусу і єдності групи на основі загальної мети й групових цінностей.

У результаті взаємодії членів організації закономірно виникають суперечності й конфлікти. Соціальний конфлікт - це особливий вид взаємодії двох і більш індивідів, між якими виникло яке-небудь протиріччя. У силу природи людини й соціально-психологічних закономірностей взаємодії людей неможливо повністю уникнути соціальних конфліктів. Тому завданням формального лідера є мінімізація його деструктивного потенціалу.

Залежно від характеру конфлікту, мотивів учасників і впливу, який він здійснює на організаційну діяльність, визначається роль формального лідера у його врегулюванні. Лідер може виконувати роль посередника між протидіючими сторонами або судді.

У першому випадку він зосереджує свої зусилля й зусилля інших конструктивно налаштованих членів організації на зближенні позицій сторін, досягненні згоди щодо суперечливих питань. Лідер втручається в конфлікт або переговори з метою надання допомоги в досягненні оптимальної розв'язки щодо предмета конфлікту.

У другому випадку лідер, спираючись на статусну впаду та особистий авторитет, оцінює ситуацію й ухвалює рішення щодо припинення конфлікту конкретним способом. Він виносить остаточне рішення про оцінку дій учасників і заходи щодо стимулювання поведінки зацікавлених сторін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль лідера в управлінні персоналом.“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами

  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.
  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література