Лідерство означає, що управлінські взаємини між керівником і послідовниками засновані на ефективній для даної ситуації комбінації різних джерел влади й спрямовані на спонукання людей до досягнення спільних цілей.
Використовуючи концепцію залежності як основу влади та впливу, керівник в організації повинен тримати під своїм контролем саме те, що має значення для виконавця, те, що створить залежність виконавця від керівника і примусить виконавця діяти так, як того хоче керівник.
Лідерство є багатоаспектним соціальним явищем. Феномен лідерства виявляється в будь-яких більш-менш організованих групах, що прагнуть до спільної мети [24]. Лідерство виявляється завжди і скрізь, де групі людей приходиться вирішувати будь-які проблеми, що торкаються інтересів усіх чи більшості членів групи.
Тема лідерства розробляється психологами, соціологами, фахівцями в області менеджменту й в області якості.
Ситуація, в яку попадає керівник, що бажає стати лідером, настільки незвичайна для нього в більшості випадків, що гостро постає питання про визначення сутності лідерства.
Актуальність вивчення проблеми лідерства як соціологічного явища визначається насамперед тим, що останнє являє собою один з найбільш значущих факторів групової інтеграції, що сприяють досягненню організаційних цілей з найбільшим ефектом. Ключовою фігурою організації бізнесу є лідер. Його роль і значення в сучасному ринковому суспільстві не можна недооцінювати. У розвинутих країнах витрачаються величезні ресурси для підготовки професійних менеджерів - лідерів великих корпорацій.
Реалізація функції лідерства завжди повинна припускати необхідність змін і відновлення. Якщо організація прагне вижити й досягати успіху у своїй справі, вона зобов'язана пристосовуватися до навколишніх умов і змінюватися разом з ними. Новаціям в організації бізнесу завжди протидіють окремі люди та цілі групи, що побоюються втратити щось у результаті змін. Без лідерства організація стає відірваною від життя, втрачає під собою ґрунт, стаючи менш потрібною і неефективною. Лідерство включає процес соціального впливу. У зв'язку з цим соціологічне дослідження проблеми організаційного лідерства крізь призму підприємницької культури здобуває в сучасних умовах особливу актуальність.
У.Е. Демінг виділяє лідерство як один з 14 пунктів філософії якості, він зазначає, що лідерство потрібне "як метод роботи, що має своєю метою допомогти працівникам виконувати їхню роботу щонайкраще" [20]. З теорії лідерства відомо, що воно є невід'ємним компонентом роботи команд і груп. М. Мескон зі співавторами також відносить лідерство до внутрішніх чинників організації, а точніше до підсистеми "люди" [49].
Більшість авторів сходяться на тому, що лідерство - це теорія чи концепція, у якій, насамперед, описуються відносини між лідером і послідовниками чи членами групи (команди). Ясно - якщо є лідер, то повинні бути і послідовники. Вказується на те, що лідер займає своє положення або в результаті більш ефективної діяльності, або він має здатність певним чином впливати на членів групи завдяки властивим йому особистим якостям чи у результаті сформованої ситуації. Відзначається, що взаємодія між лідером та іншими членами групи виникає заради рішення спільних проблем чи досягнення загальногрупових цілей [1, 11, 25, 34, 51]. Причому групова діяльність здійснюється членами групи добровільно, знову ж таки внаслідок впливу лідера. Отже, лідерство - це один з сучасних напрямів підвищення якості управлінської діяльності.
Можливості лідерства в менеджменті ніколи не використовувалися повною мірою. Лише окремі компанії в окремих країнах, зокрема кілька японських компаній, тільки почали наближатися до цього.
Найбільш яскравий приклад глибокого розуміння ролі лідерства і демонстрації його величезних можливостей дає компанія "Ксерокс", її програма "Лідерство через якість" стала зразком для вивчення та наслідування [15].
Лідерство - це реалізація оптимальної в деякому сенсі системи внутрішньогрупової взаємодії (взаємодії між членами групи), спрямованої на досягнення загальногрупових цілей. І слід відзначити, що на протікання даної діяльності і її результат можуть впливати здатність лідера вирішити завдання ситуаційного аналізу та адекватність його дій у даній ситуації.
Професор Г. Кондо відзначає наступний позитивний вплив лідерства на діяльність команди [33]:
• структура команди трансформується від простої конфігурації лідер - член команди до складної багаторівневої системи. Це перетворює жорстку, нездатну до адаптації, структуру в гнучку, що дозволяє співробітникам (співтоваришам) діяти по ситуації. А це, в свою чергу, робить командну роботу надійною, дозволяючи співробітникам швидко реагувати на будь-яку кризу;
• поліпшується спілкування і міжособистісні відносини усередині команди;
• члени групи проявляють ініціативу і самостійність у роботі, в умовах зростаючого значення інтелектуального капіталу ініціатива вітається й заохочується;
• наповнюється змістом відповідальність за роботу;
• проявляються приховані таланти членів команди і розкриваються їхні людські якості;
• неясні цілі проясняються і перетворюються в конкретні спільні цілі;
• після того, як усі члени групи приймуть спільні цілі, рішення про розподіл ролей при досягненні цих цілей досягається легко;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток лідерського потенціалу“ на сторінці 2. Приємного читання.
