загальних зборів, на яких менеджери повинні звітувати перед працівниками.
Сутність концепції співучасті у прибутках полягає в тому, щоб дати можливість працівникам інвестувати кошти в ту фірму, де вони працюють, запропонувавши їм акції або ділову участь на пайових засадах.
Концепція колективно-ділового володіння практикується в Іспанії (з 30-х рр.) та в США (з 70-х рр.), де накопичено великий досвід самокерованих підприємств на основі викупу самими працівниками збанкрутілих фірм. У цих випадках значно покращуються управлінські процеси, оскільки виникає ефект "перевернутої піраміди": поведінка найнятої адміністрації підзвітна колективу співвласників-працівників.
Практична реалізація розглянутих концепцій показує, що економічна зацікавленість в кінцевих результатах праці, справедливість розподілу результатів праці та економічна демократія в управлінні є контурами організаційної культури майбутнього. Вони і задають масштаби більш ефективної організаційної поведінки.
Людина складає основу організації, її сутність та її основне багатство. Але з точки зору управління неможливо говорити про людину взагалі, так як всі люди різні. Люди поводять себе по-різному, у них різні здібності, різне відношення до своєї справи, до організації, до своїх обов'язків; люди мають різні потреби, їх мотиви до діяльності можуть суттєво відрізнятися. Нарешті, люди по-різному сприймають дійсність, оточуючих їх людей і самих себе в цьому оточенні.
Все це говорить про те, що управління людиною в організації виключно складне і, в той же час виключно відповідальне й важливе для долі організації. Менеджер повинен багато знати про людей, з якими він працює, для того щоб успішно керувати ними.
Але проблема управління людиною в організації не зводиться лише до взаємодії працівника і менеджера. В будь-якій організації людина працює в оточенні колег, товаришів по роботі, вона є членом формальних і неформальних груп. І це значною мірою на неї впливає: або допомагає більш повно розкритися її потенціалу, або пригнічує її здібності і бажання працювати продуктивно, з повною віддачею.
Таким чином, менеджмент повинен розглядати кожного працівника:
• як індивіда, який володіє набором певних характеристик;
• як спеціаліста, покликаного виконувати відповідну роботу;
• як члена групи, який виконує відповідну роль в груповій поведінці;
• як людину, яка навчається і змінює свою поведінку відповідно до принципів оволодіння поведінкою.
Адже бізнес здійснюється в інтересах людей, через людей і для людей.
Формування групової поведінки в організації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Посадова модель поведінки“ на сторінці 3. Приємного читання.
