• людина, віддана організації та готова відстоювати її Інтереси;
• член організації, який спроможний зайняти конкретне місце в організації та готовий взяти на себе відповідні обов'язки і відповідальність.
Комбінація очікувань організації по відношенню до людини, а також ступінь значущості для організації кожного окремого очікування можуть відрізнятися у різних організаціях. Більше того, і в рамках однієї і тієї ж організації по відношенню до різних індивідів можуть формуватися різні комбінації очікувань. Тому не можна запропонувати єдину універсальну модель очікувань організації по відношенню до людини, так як І неможливо запропонувати аналогічної моделі очікувань людини по відношенню до організації.
Для того, щоб стикувати очікування людини та організації по відношенню один до одного і тим самим уникнути або мінімізувати проблеми і колізії, які виникають між людиною та організаційним оточенням, важливо чітко уявляти те, на яке місце в організації претендує людина, які ролі вона може та готова виконувати і яку роль їй передбачає дати організація. Дуже часто саме невідповідні ролі, які пропонує організація людині, є основою конфлікту між людиною та організаційним оточенням.
Можливі два підходи до встановлення відповідності ропі та місця. Перший підхід полягає в тому, що роль є основною у встановленні цієї відповідності. При другому підході, вихідною точкою є місце, на яке претендує людина, і її потенціал виконання ролей, запропонованих організацією.
При першому підході людина підбирається для виконання певної роботи, здійснення певної функції, тобто для виконання конкретної ролі в організації. При другому підході робота підбирається людині таким чином, щоб вона краще всього відповідна її можливостям і її претензіям на певне місце в організації. Перший підхід є традиційним та найбільш розповсюдженим у сучасній практиці менеджменту. Другий підхід також має практичну реалізацію, переважно в рамках японського типу управління. При цьому, не дивлячись на підвищену складність реалізації, спостерігається тенденція до розширення використання у світовій практиці менеджменту, якщо і не повністю, другого підходу, і ряду його ідей та елементів практичного здійснення.
Підібравши людину для роботи, для виконання нею певної ролі, організація виходить з того, що їй ця людина буде потрібна та корисна.
Для того щоб затримати людину, яка увійшла в організацію, можуть бути застосовані різні прийоми. Це можуть бути заходи довгострокової матеріальної підтримки, які виходять за рамки зарплати, обіцянки, у майбутньому, просування по службі або надання цікавих місць роботи, надання за рахунок організації можливості навчання та розвитку, надання на пільгових умовах житла та ін.
Культура здійснює значний вплив на індивідуальну та групову поведінку і діяльність людей. Але тільки в останні роки менеджери почали розуміти та цінувати значення загальної культури для виробництва.
Перш за все, культура - це інструмент, необхідний для виживання людства; механізм, який дозволяє людям справлятися з обставинами, в яких вони знаходяться.
Культура - це також засвоєна поведінка та знання, які інтегруються групою та поділяються членами групи.
Ф. Кробер та Ф. Клукхон [84] запропонували одне з найбільш вдалих, на думку авторів, визначень: культура - це особливість, яка відрізняє людські групи та складається з явних та неявних аспектів поведінки. Основа культури включає традиції, які мають історично обумовлене виникнення ідей та специфіку їх застосування. Системи культур можуть, з одного боку, розглядатися як продукт діяльності людей, а з іншого - як створення умов для елементів майбутніх дій. Таким чином, культура - це те, що:
• поділяється усіма або майже усіма членами деякої соціальної групи;
• передається старшими членами групи молодшим;
• формує поведінку (мораль, закони, звичаї) і структури сприйняття та бачення світу.
За допомогою культури можна аналізувати робоче середовище будь-якого виду діяльності - від мисливства та сільського господарства до виробництва машин та обробки інформації.
Сьогодні відбувається перехід від "робочої" етики до "ціннісної" етики, яка підкреслює важливість якості робочого життя. Деякі організації сформовані як ієрархії з концентрацією влади зверху, інші робочі культури розподіляють владу й заохочують участь членів організації та співпрацю.
За допомогою культури можна аналізувати поведінку людей, особливо в групах, так як культура дає структуру для аналізу людської поведінки.
Принципи культури, тобто її "істини" виражені в поведінці або в її табу на те, що члени групи не повинні робити. Звичайно, члени групи відмовляються піддавати критиці чи змінювати переконання, які підтримуються в суспільстві та їх оточенні.
Кожна група може бути охарактеризована з точки зору її культурної орієнтації. Культурна орієнтація суспільства та групи відображає взаємодію цінностей, відносин і поведінки членів суспільства та групи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації“ на сторінці 4. Приємного читання.
