• 10) інформація повинна зосереджувати увагу керівників на площинах потенційного ризику та об'єктивно оцінювати роботу менеджменту підприємства;
• 11) як правило, управлінська інформація носить конфіденційний характер та вимагає захисту.
Таким чином, характеризуючи управлінську інформацію, можна зазначити, що вона повинна бути короткою, точно, оперативною, співставною, доцільною, рентабельною, об'єктивною, адресною, аналітичною, корисною, конфіденційною.
Джерела інформації визначаються цілями застосування, оскільки різні цілі вимагають різних даних для прийняття обґрунтованого управлінського рішення. Для прийняття управлінських рішень може прийматись повна або неповна управлінська інформація про об'єкт дослідження. Неповна інформація швидко обробляється і інколи буває достатньою для прийняття рішень, але такий підхід впливає на якість управлінського рішення.
Інформаційний процес - це процес збору, перетворення та передачі інформації за допомогою інформаційних каналів. Як видно, інформаційний процес складається із двох каналів, в одному із яких відбувається збір інформації із зовнішніх та внутрішніх джерел, первинна обробка, відображення та кодування інформації, у другому - прийом, декодування, перетворення, перевірка та видача інформації для використання. Взаємодія між двома каналами інформації відбувається через сигнал та носій інформації. Оскільки при прийомі та передачі інформації існують перешкоди, на шляху інформації від збору до її використання повинен здійснюватись захист каналів інформації.
Інформаційний процес можна відобразити у вигляді схеми (рис.3.2). Обсяг інформації визначається ступенем деталізації інформації. Головною задачею інформаційних процесів виступає підвищення ступеня інформованості. Ступінь інформованості - це співвідношення фактичного обсягу інформації до такого, який забезпечує прийняття управлінського рішення, що характеризується впевненістю, однозначністю, визначеністю.
Критеріями забезпечення інформації виступають:
• повнота (кількість інформації та ступінь відображення проблеми);
• значущість (відповідність одержаної інформації визначеним критеріям);
• надійність (визначається джерелом надходження інформації та рівнем компетенції тих, хто її надає);
• зрозумілість (форма надання інформації повинна відповідати статусу особи, яка нею користується);
• актуальність (своєчасність надання інформації, оскільки їй притаманна властивість застарівати);
• гнучкість (можливість використання одержаної інформації для вирішення інших проблем);
• ефективність (витрати на одержання інформації не повинні перевищувати ефект від ЇЇ використання);
• захищеність (інформація повинна бути захищена від зовнішнього втручання).
Рис.3.2. Схема інформаційного процесу
При одержанні та обробці інформації використовуються інформаційні технології. Інформаційна технологія - це сукупність сучасних засобів, котрі дають змогу формувати, спрямовувати й контролювати інформаційні потоки і зв'язки, це поєднання науки з прикладними розробками, за допомогою яких людина одержує можливість краще розуміти навколишню дійсність [76, с 475]. При обранні інформаційних технологій враховуються наступні моменти: коли, як часто і наскільки тривало здійснюється зв'язок; хто з ким здійснює зв'язок; як зв'язані учасники інформаційного процесу ("зірка", "коло", "колесо", "ланцюг", "селектор" тощо); що є предметом інформаційної технології і за допомогою чого вона здійснюється.
Інформаційні технології здійснюються за допомогою традиційних засобів зв'язку та за допомогою комп'ютерів. Методами зв'язку можуть виступати спілкування (особисте, групове, конференції) та передача Інформації за допомогою засобів зв'язку (селектор, телекомунікації, друк, акустична передача, аудіовізуальна техніка, електронна пошта тощо).
При здійсненні управлінської діяльності частіше за все використовуються управлінські інформаційні системи (MIS - management information system) та системи забезпечення прийняття рішень (DSS -decision support system). В MIS відбувається збір та обробка даних для забезпечення прийняття оперативних рішень, тобто одержана інформація є основою формування моделей управлінських рішень. Побудова самого рішення є творчим процесом менеджера або групи осіб. Натомість використання DSS передбачає взаємодію менеджера та комп'ютерної інформаційної системи таким чином, щоб можна було отримати рішення в ітеративному процесі. Порівняльна характеристика DSS та M/S представлена у таблиці 3.2.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „комунікації в організації“ на сторінці 6. Приємного читання.
