Розділ «2. Особливості роботи медичного психолога з хворими хірургічного профілю»

Загальна хірургія з клінічною психологією

Під час опитування від хірурга вимагається максимальна концентрація уваги, позитивне емоційне налаштування, вміння створити обстановку довіри, готовність до співчуття та надання максимальної допомоги. Більшість хірургів вміють інтуїтивно обрати потрібну тональність бесіди з хворим, залежно від його особливостей (вік, характер та темперамент, освіта, розуміння характеру і важкості хвороби). В процесі діагностичного пошуку суттєву допомогу хірургу може надати медичний психолог. Він може сприяти налагоджуванню контакту з пацієнтом. Допомога медичного психолога не завадить і самим хірургам, коли їм потрібно у складних ситуаціях опанувати свої емоції, направити своє співчуття не на емоційні прояви, а на швидку та якісну професійну допомогу. Медичний психолог може надати хірургу рекомендації з удосконалення і розвитку своєї особистості, що допомагає у виробленні гуманного підходу до хворого. Зокрема, лікар повинен мати професійні і людські якості: усвідомлення обов'язку і відповідальності, доброзичливе і уважне ставлення до хворого, витримка, терпіння і наполегливість у досягненні результатів, обачність і рішучість в прийнятті рішень, лідерські позиції впродовж усього лікування, вміння керувати своєю поведінкою в інтересах хворого, привітність і бадьорість в спілкуванні незалежно від настрою, вміння розподілити свій час для виконання службових функцій залежно від їх значущості.

Не варто недооцінювати важливість спілкування з родичами пацієнта, особливості якого може допомогти зрозуміти і провести психолог. Під час роботи медичний психолог може знаходитись поряд з хворим тоді, коли хірург проводить аналіз скарг, симптомів, даних обстеження і йому потрібно залишити пацієнта та його близьких на деякий час.

Недооціненим з психологічної точки зору є повідомлення хворому діагнозу та обговорення з ним тактики лікування. Залучення медичного психолога до діагностичного і лікувального процесу покращить знання хірургом особливостей психології людей різного типу. Консультація з психологом, який попередньо познайомився з пацієнтом, а при необхідності – участь психолога у повідомленні хворому діагнозу може мати низку позитивів: мінімізує психотравму, робить пацієнта учасником лікувального процесу, навчає його адекватно хворіти і лікуватись.

У процесі лікування відбуваються психологічні зміни і трансформація емоційних і поведінкових реакцій пацієнта на свій стан (див. вище). Зараз підкреслюємо важливість залучати до співпраці і медичного психолога і самого пацієнта, дотримуватись медичної етики та деонтології. Дотримання моральності та гуманності в ставленні лікаря до пацієнта визначає рівень розвитку особистості і професійності хірурга, його стійкість до випробувань успіхом та невдачами.

Невід'ємні складові лікарської етики – виконання лікарського обов'язку та лікарської деонтології. Дотримання лікарського обов'язку включає допомогу хворим незалежно від статі, національної і расової приналежності, політичних і релігійних переконань, зберігання лікарської таємниці, відмову від дій, які спрямовані проти фізичного і психічного здоров'я людей, або загрожують їх життю. І лише у випадках, коли дотримання лікарської таємниці може загрожувати життю чи здоров'ю інших людей, лікар повинен вжити необхідних заходів для того, щоб хворий не став джерелом поширення небезпечного захворювання.

Порушення правил спілкування лікаря з пацієнтом може призвести до виникнення ятрогенних хвороб – несприятливих змін психіки хворого, що розвиваються в результаті помилок лікаря, зокрема – неправильного використання ним словесних форм спілкування.

Удеякиххворих, які мають здатність до підвищеної навіюваності, при порушенні деонтологічних принципів спілкування можуть виникнути реактивні стани.

У хворих з тривожно-помисловими особливостями характеру або у надто сенситивних осіб, порушення правил спілкування може призвести до іпохондризації, виникненню фобій або реактивної депресії.

Особливий різновид ятрогеній – так звані "німі ятрогенії". Вони виникають при недостатності у хворого інформації про стан свого здоров'я і на основі цього – формування пацієнтом неправильного уявлення про наявність важкої хвороби.

Недостатність інформації про стан здоров'я та результати обстежень, наданої в доступній і кваліфікованій формі, може "компенсуватись" самостійними висновками та припущеннями, які будуть базуватись на роз'ясненнях некомпетентних осіб, читанні медичної літератури та даних інтернету. Ці припущення можуть містити перекручену інформацію і слугувати джерелом егогеній – пагубних самовпливів. їх виразність може посилюватись внаслідок "зцілювального мовчання" мікрооточення.

Ятрогенні реакції можуть виникнути і у членів родини хворого, іноді вони пов'язані з тим, що близькі люди вважають себе винними у виникненні у своїх родичів тих чи інших розладів.

Ятрогенний вплив на психіку чинять не лише лікарі, а й інший персонал лікарень, з якими потрібно проводити відповідну виховну роботу.

Особливо легко ятрогенії виникають у дітей та осіб старечого віку. Тому хірург має тісно співпрацювати з медичним психологом та й сам володіти необхідним розумінням психології людей різного віку, що дозволить профілактувати ятрогенії та зменшити їх подальший вплив на психіку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна хірургія з клінічною психологією» автора Саждера С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Особливості роботи медичного психолога з хворими хірургічного профілю“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • РОЗДІЛ I. Введення у хірургію. Загальні засади роботи в хірургічних спеціальностях

  • 1. Організація хірургічної допомоги та роботи хірургічного стаціонару

  • 2. Особливості роботи медичного психолога з хворими хірургічного профілю
  • 3. Обстеження хірургічного хворого

  • 4. Асептика i антисептика

  • 5. Десмургія

  • 6. Хірургічні операції і малоінвазивні технології

  • 7. Основи анестезіології і реаніматології

  • 8. Основи гемотрансфузіології та інфузійної терапії

  • 9. Трансплантація і алопластика

  • РОЗДІЛ II. Типові патологічні процеси

  • 2.1. Загальні питання хірургічної інфекції

  • 2.1.3. Остеомієліт

  • 2.1.4. Гнильна (гнилісна) інфекція

  • 2.1.5. Гостра специфічна хірургічна інфекція

  • 2.1.6. Сепсис

  • 2.1.7. Хронічна специфічна хірургічна інфекція

  • 2.2. Змертвіння і виразки

  • Психологічні аспекти при лікуванні хворих із змертвіннями, виразками і нориці ями

  • 2.3. Сторонні предмети

  • 2.4. Загальні питання клінічної онкології

  • 2.5. Компартмент – синдром

  • 2.6. Вроджені вади розвитку

  • 2.7. Загальні питання пластичної і естетичної хірургії

  • РОЗДІЛ III. Пошкодження і невідкладні стани

  • 3.1. Кровотеча

  • 3.2. Рани

  • Види хірургічної обробки

  • Закриття ран

  • 3.3. Опіки

  • 3.4. Відмороження

  • 3.5. Переломи та вивихи

  • 3.6. Пошкодження м'яких тканин, черепа, грудної клітки і черевної порожнини

  • 3.7. Шок

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи