Розділ «1. Організація хірургічної допомоги та роботи хірургічного стаціонару»

Догляд за хворими в перев'язочній та маніпуляційній. Маніпуляційна – спеціальне приміщення для проведення медичних процедур, при яких необхідно дотримувати вимоги асептики (венепункції, ін'єкції, трансфузії). Перед початком роботи проводять вологе прибирання. Медсестра надягає халат, шапочку, маску, обробляє руки, розкладає стерильні бікси. Спочатку проводять забір крові для біохімічних досліджень, потім заповнюють і підключають системи для внутрішньовенних інфузій. У першу чергу обслуговують тяжкохворих.

Під час перев'язки пацієнта, незалежно від локалізації рани, треба покласти на перев'язочний стіл. Бажано, щоб хворий не бачив, як перев'язують інших хворих, скривавленого перев'язувального матеріалу, своєї рани.

Догляд за хворими, які перенесли оперативні втручання. Особливої уваги медсестри потребують хворі після наркозу та операції. Внаслідок наркозу у хворих після операції нерідко збільшується тривалість наркотичного сну, який може супроводжуватись западанням язика та підвищенням салівації, що може спричинити асфіксію. У цих хворих після наркозу може спостерігатись блювання. Тому їх потрібно класти в ліжко без подушки та повертати голову набік (краще правий), щоб запалий язик або блювотні маси не перекрили дихальні шляхи та не зумовили асфіксію. У період пробудження хворі нерідко збуджені, можуть зривати пов'язку. З огляду на це медсестра має бути біля хворого постійно, аж до виходу з наркозу.

Хворі, яких оперували під наркозом перебувають до повного виходу з наркозу у палатах інтенсивної терапії та реанімації. Якщо хворий після зробленої під наркозом (без міорелаксантів) операції лежить у загальній палаті, за ним має безперервно спостерігати палатна медсестра та робити все належне для запобігання ускладненням наркозу, зокрема асфіксії.

За показами після операції на одну годину медсестра має покласти на рану для профілактики гематом мішечок з піском чи наповнений холодною водою міхур, обгорнутий рушником.

Догляд за хворими після операцій на стравоході включає догляд за штучно створеними норицями, догляд за пов'язками, годування хворих через гастростому (молоко, бульйон, яйце, сметана, кисіль, дитячі суміші). Стан хворих зі шлунковими норицями, як правило, важкий. Часто виникає мацерація шкіри, тому її обробляють пастою Лассара.

Догляд за хворими після операції на шлунку і дванадцятипалій кишці. Після цих операцій з метою декомпресії ставлять зонд (контроль і профілактика неспроможності швів). Періодично відсмоктують вміст шлунка.

Догляд за хворими після операцій на тонкій і товстій кишках. У разі накладання протиприродного відхідника необхідний ретельний догляд за ним та використання калоприймача. Шкіру навколо стоми очищують вологим способом від кишкового вмісту, використовуючи розчини антисептиків. Далі шкіру осушують, обробляють цинковою маззю і фіксують новий калоприймач.

Догляд за хворими після операцій на сечових органах. У післяопераційному періоді може бути затримка сечі, що потребує катетеризації. У чоловіків постановку металевого катетера проводить лікар. Через катетер міхур промивають фурациліном (при аденомах). Нерідко налагоджують промивну систему. При цьому треба слідкувати, щоб вона не забилась згустками крові, при необхідності своєчасно її промити. Хворі, які перенесли операцію надлобкового розтину, потребують періодичної заміни катетера, який забивається солями сечі.

Догляд за хворими з переломами. Найбільше потребують догляду хворі зі скелетним витягнення, хворі з переломами тазу і хребта. Вони постійно знаходяться в постелі, мають підвищену схильність до утворення пролежнів.

Догляд за хворими після операцій на грудній клітці. Для полегшення дихання хворому потрібно напівсидяче положення або з припіднятим головним кінцем, збільшення надхолження кисню (централізований підвід кисню або подушка), інколи в післяопераційному періоді, коли хворий не може відкашлятися, виникає необхідність у пункції трахеї, трахеостомії тощо.

У перші години після операції потрібно стежити за пульсом, AT, характером дихання, кількістю і характером виділеннями з дренажів, станом пов'язок. Положення в постелі напівсидячи.

З другого дня хворий розпочинає дихальну гімнастику, надуває гумові шарики або іграшки. Активні рухи кінцівок поліпшують легеневу вентиляцію, сприяють відновленню гемодинаміки. Ходити можна в залежності від важкості операції з 3-4 доби.

Догляд за хворими з нагнійними процесами полягає у заміні постільної і натільної білизни по мірі забруднення (запобігання інфікуванню), підкладанні вологонепроникного матеріалу вкритого чистою пелюшкою у ділянці пов'язки, занурення зовнішніх кінців дренажних трубок в склянку з антисептиком, який щодня міняють.

Хірургічний кабінет для амбулаторного прийому