TextBook Основні помилки, які досить часто зустрічаються у практиці роботи вітчизняних організацій та підприємств при використанні бенчмаркінгового підходу і методи їх уникання зведені в таблицю 6.16.
Таблиця 6.16.
Помилки, що зустрічаються у практиці вітчизняних підприємств
| № | Вид помилки | Суть помилки |
| 1. | Сприйняття бенчмаркінгу як "інспекційної перевірки" функціонування підприємства | Бенчмаркінгове дослідження може дати декілька корисних цифр, але бенчмаркінг- це процес з'ясовування того, що стоїть за цими числами. Іншими словами, за допомогою бенчмаркінгу можна визначити, яке місце займає підприємство за швидкістю обслуговування клієнтів |
| 2. | Припущення, що вже існуючі і схвалені "базові параметри" можуть бути використані без змін | Так звана "базова" ціна не може просто бути застосована на підприємстві, оскільки існують певні розходження в умовах на ринках, у потребах клієнтів, у доступності ресурсів і т.д. Необхідно знайти партнерів, що готові до співробітництва, і з'ясувати в них, що є досяжним та чи може підприємство досягти подібного рівня |
| 3. | Зниження уваги до обслуговування і задоволення клієнта | Історія бенчмаркінгу має багато прикладів організацій, які стали настільки "зацикленими" на зниженні витрат із забезпечення якості виробу, що забули звертати увагу на задоволення клієнта цим виробом. Скорочення витрат супроводжується зниженням уваги до клієнтів. Щоб уникнути помилки, при здійсненні бенчмаркінгу доцільно використовувати "balanced scorecard" – комплексну систему індикаторів бізнесу |
| 4. | Процес занадто великий і комплексний, щоб бути керованим | Треба уникати застосування бенчмаркінгу щодо всієї системи – це дорого і забирає час. Краще вибрати один або декілька процесів, що становлять певну частину системи, опрацювати їх, а потім перейти до наступної частини системи |
| 5. | Неузгодженість | Відбір для процесу, що не узгоджується зі стратегією організації, не підтримує її цілі або ж перешкоджає іншим ініціативам, які розпочинаються організацією. Керівництво організації повинно контролювати і спрямовувати процес упровадження бенчмаркінгу на рівні стратегії |
| 6. | Ставити перед собою завдання, що мають занадто розмиті межі і формулювання | Комунікації між службовцями всередині організації – одне з "нечітких" понять, що нерідко обираються для бенчмаркінгу. Краще обрати об'єкт, що підлягає вимірюванню, має відповідальних осіб, наприклад, процес розподілу повноважень всередині організації |
| 7. | Відсутність основи для проведення бенчмаркінгу | Виникає, якщо пошук партнерів й інформації про них розпочато раніше, ніж проаналізовано власний процес. Бенчмаркінг передбачає, що власний процес і його параметри відомі |
| 8. | Недостатньо повне дослідження партнера з бенчмаркінгу | Важливим у роботі з партнером є те, що ні його, ні свій час не повинен витрачатися марно. Існує кодекс, який передбачено, що не треба просити у партнера з бенчмаркінгу ту інформацію або відповідь на питання, на яку ви спроможні відповісти самостійно, наприклад, вивчаючи літературу, статті і т.д. |
Як ми вже зазначали, в Україні ж обмін досвідом поки можливий, в основному, через особисті зв'язки і спілкування між співробітниками окремих компаній. Відбувається це, як правило, досить хаотично – на різних виставках, конференціях або семінарах. Є також можливість обміну вдалими рішеннями в рамках роботи галузевих або інших спеціалізованих асоціацій, неформальних об'єднань керівників компаній, таких, наприклад, як клуб лідерів якості України.
Сьогодні в Україні існує вже сотні підприємств, які можуть слугувати моделями для наслідування. Росте зацікавленність в їх досвіді зі сторони керівників інших вітчизняних підприємств і це дає надію на розповсюдження українського руху за ділову досконалість і якість.
Були спроби створити спеціалізовану інфраструктуру бенчмаркінгу. Так, компанія Business Solutions запустила в життя проект "Бенчмаркінг–2010" і не залишає цієї задумки нині [194].
Ідея проекту була така: компанія-учасник, надаючи інформацію про себе, матиме доступ до досвіду всіх інших плюс рекомендації щодо того, як можна цей досвід застосувати в себе. Проект почався з анкетування потенційних його учасників. Це була структурована формалізована анкета, яка складалася з 160 відкритих і закритих питань.
Спочатку планувалося, що в проекті братимуть участь 300 підприємств. Але, попри попередні домовленості, заповнених анкет прийшло менш ніж від 100 компаній. Реальній обробці підлягало й того менше. Багато хто давав поверхову інформацію, а частина її була недостовірною. Неможливість одержати достовірні відомості пояснювалася як навмисним спотворенням інформації, так і тим, що керівники не володіли інформацією про свої підприємства.
Невдалий досвід примусив переосмислити підходи до збору інформації. Тепер ставка робиться на глибинні інтерв'ю і фокус-групи з керівниками підприємств [163]. Схожа мета – накопичення бази даних для зіставлення показників діяльності компаній й опосередкованого обміну досвідом – ініціативи, що фінансується британським урядом.
Так, одним із напрямів роботи Департаменту міжнародного розвитку (Department for International Development, DFID) в рамках проекту розвитку приватного сектора в Україні якраз і є бенчмаркінг.
Інструментом для збору інформації також є анкетування, але воно не обмежується лише обміном досвідом. Планується, що дані анкети кодуватимуться і вноситимуться до бази даних, яка буде повністю конфіденційна й недоступна іншим учасникам проекту, а використовуватиметься для зіставлення показників і вироблення рекомендацій для компаній-учасниць.
Всі організації, що беруть участь у проекті, розподіляються на два сектори – виробничий та невиробничий, а відповіді кожного учасника порівнюються з даними по інших підприємствах його ж сектора. Таке зіставлення показує, чи побудовані процеси компанії краще або гірше, ніж у інших учасників проекту, й за якими показниками. Видно слабкі сторони компанії і, якщо причина проблеми внутрішня, рекомендується, на який процес слід звернути увагу, та як його вдосконалити за допомогою бенчмаркінгу.
Нові тенденції розвитку бізнесу із часом поширяться по всьому світу, а недостатня кількість українських підприємств в процесах бенчмаркінгу ще більше ослабить їх позиції на світових ринках. Бенчмаркінг повинен стати нагальною стратегічною потребою, його застосування надасть конкурентні переваги, а зневага – здатна стати причиною фатальної слабкості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційний бізнес» автора Палеха Ю.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.2. Застосування бенчмаркінгу на підприємствах України“ на сторінці 2. Приємного читання.