Розділ «12.4. Основні вимоги, пропоновані до машин і механізмів туристських комплексів»

Довговічність — властивість машин або механізмів зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування і ремонтів. Граничний стан експлуатації або зниженням ефективності, або вимогами техніки безпеки. Показниками довговічності можуть служити, наприклад, ресурси, термін служби.

Довговічність машини характеризує її здатність виконувати свої робочі функції з мінімальними витратами часу на заміну деталей, що зносилися, налагодження, ремонт і обслуговування. Чим менше сумарні витрати часу з засобів, що йдуть на відновлення працездатності машин протягом усього періоду експлуатації, тим вище її довговічність.

Надійність і довговічність неідентичні поняття, вони відбивають різні сторони одного явища. Машина може бути надійною, але не довговічною. Це характерно для випадку, коли машина працює з високим ступенем безвідмовності, а потім виходить з ладу і при цьому на відновлення її працездатності витрачається багато часу і засобів. Однак машина може бути довговічна, але не надійна, вона працює з низьким ступенем довговічності, часто має потребу в ремонті.

Несправність — це стан машини, при якому вона не відповідає хоча б одному з вимог технічної документації. Необхідно розрізняти несправності, що не приводять до відмовлень, і несправності, що викликають відмовлення.

Наробіток — це тривалість, або обсяг роботи машини, вимірюваний у годинах, циклах в інших одиницях. У процесі експлуатації розрізняють наробіток до першого відмовлення, наробіток між відмовленнями й ін.

Безвідмовність — це властивість машини зберігати працездатність протягом деякого наробітку, без змушених перерв.

Властивість виробу полягає в його пристосованості до попередження, виявленню й усуненню відмовлень шляхом проведення технічного обслуговування і ремонтів називаються ремонтопригодністю.

Ремонтопригодність закладається у виріб при його конструюванні. Зберігаємість - це властивість машини зберігати експлуатаційні показники протягом і після терміну збереження і транспортування даної машини або механізму.

Ресурс — це наробіток машини до граничного стану, обговореного в технічній документації. Необхідно розрізняти ресурс до першого ремонту, міжремонтний ресурс, середній ресурс і ін.

Термін гарантії — це період, протягом якого завод-виготовлювач машин і механізмів гарантує і забезпечує виконання установлених вимог до машини за умови дотримання споживачем правил експлуатації, у т.ч. правил збереження і транспортування.

Наробіток на відмовлення — це середнє значення наробітку ремонтуючого виробу машини між відмовленнями. У тих випадках, коли наробіток виражений в одиницю часу, можна застосовувати термін і "середній час безвідмовної роботи".

Для встановлення показників надійності машини або механізму необхідна повна і достовірна інформація про роботу машин. Існують чотири основних джерела інформації.

Перше джерело — це експлуатаційні спостереження. Воно містить у собі повсякденні записи про роботу експлуатованого устаткування, про всі неполадки і простої з указівкою їхніх причин. Такий первинний облік роботи устаткування повинний проводитися на всіх підприємствах, де це устаткування встановлено. По якості обліку можна судити про рівень організаційної і технічної культури підприємства. Ведеться облік службою головного механіка, цеховим персоналом або відділом праці. Цей облік не має на меті вивчення надійності, і приводиться, щоб мати дані для аналізу виробництва, для оперативного планування планово-попереджувальних ремонтів, установлення норм виробітку. Однак такі облікові дані у виді записів знаходяться у цехових журналах, формулярах, картках, діаграмах можуть бути використані для вивчення надійності устаткування. Власне кажучи саме ці дані, зібрані за досить тривалий термін, є основним джерелом інформації про відмовлення, хоча і містять у собі будь-які види простою, і не тільки простої, пов'язані з усуненням відмовлень.

Другим джерелом є дані про середні і капітальні ремонти, при яких виробляється розробка устаткування. При цьому можна установити ступінь зносу окремих елементів і характер дефектів, що привели до необхідності ремонту. Основним документом тут є дефектна відомість.

Третє джерело — це рекламації, що представляються споживачами заводу-виготовлювачу протягом гарантійного терміну.

Четверте джерело — це спеціальні випробування машин на заводі-виробнику, у лабораторії або в експлуатаційних умовах при участі представників заводу.