— Ви?!
— Ну, така гра…
Дивно. Принци граються в сажотрусів. Щоправда, з огляду на їхню любов до вогню й камінів…
— Я теж, — сказав раптом Максиміліан, і я пригадала, як він уперше з’явився переді мною. Із коминкової труби.
— У мене є мотузка, — саламандра торкнувся до пояса. — Я завжди ношу із собою.
І, не чекаючи заперечень, він ступнув до комина, вліз у нього й закинув голову, вивчаючи трубу.
Мої ніздрі сіпнулися. З найближчого коридору знову потягло знайомим нудотним запахом.
— Уймо… — я обернулася до людожера. — Якщо тобі важко…
Він не дослухав. Поправив на плечі принца-деспота й, закректавши ну зовсім по-дідівськи, поліз у комин.
— Зажди! — крикнув саламандра вже із труби. — Я спущу тобі мотузку!
Розділ двадцять шостий Рятуйся, хто може
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Королівська обіцянка» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ двадцять п’ятий Чума“ на сторінці 9. Приємного читання.