Розділ «Новий світ»

Того, що геничка почула під дверима, їй вистачило, аби зрозуміти, що відбувається всередині. Однак їй потрібні були докази. Незворушна камера зафіксувала сцену ґвалту. Кріста навіть згадала цю малу. То була одна із небагатьох старших дівчат. Десь приблизно одинадцяти-дванадцяти років. Такого віку вцілілих дітей у Гарені мешкало всього зо три сотні. Хлопців інтенсивно використовували на важчих роботах, а дівчата доглядали за найменшими малюками. Кріста лишень не могла згадати, як її звуть. Коли геничка побачила, що Зак поволік зарюмсану малу в жіночу частину в’язниці, то жінка вийшла зі свого кабінету.

Гіндеберг незабаром повернувся і здивувався, побачивши свою конкурентку, що чекала на нього у коридорі під дверима його кабінету. До цього моменту обоє кандидатів на директорську посаду непомітно, але виразно уникали одне одного. Проте, побачивши жінку, заінтригований Зак не розгубився і запросив її до кімнати.

— Хочу дещо продемонструвати, колего. Чи не могли би ви увімкнути головізор? — ввічливо попрохала Кріста.

— Звичайно, — відповів той і свиснув, подаючи таким чином команду на пристрій.

З'явилось зображення, передавали запис концерту Го Луня. За інших обставин Кріста із задоволенням би послухала чудову музику великого майстра, та зараз вона підійшла до головізійної системи і встромила пегоз[3]у потрібне гніздо.

Гіндеберг дивився фільм зі своєю участю, закам'янівши від несподіванки. Та за кілька хвилин чоловік оговтався, підійшов до головізора і вимкнув його. Він витяг пегоз та спокійно простягнув його Крісті.

— Ваш шантаж безглуздий. Нікого не цікавить, що я роблю з діпрами.

— Чимало людей вважає, що це огидно — злягатися з отими недорозвиненими мавпами, — усміхнулася жінка. — Розіслати всім цей запис?

Зак оцінююче дивився на неї, напружено розмірковуючи над ситуацією. Нарешті геник урвав довгу паузу:

— Я знаю, чого ви хочете, і готовий підтримати вашу кандидатуру на зборах. Чи можу я розраховувати на вашу мовчанку щодо...е-е-е... моїх уподобань?

— У такому випадку я готова запропонувати вам посаду, — Кріста переможно всміхнулася та додала: —... заступника з виховної роботи.

— Тобто як це, з виховної роботи?

— Ви поки не розумієте, чому я готова віддати у ваші руки наших...— жінка вмить підшукала відповідне слово, — підопічних?

— Не можу второпати вашої логіки, — зізнався той.

— Заку, я певна, що у багатьох людей є специфічні потреби. Не лише у вас. Гадаю, раби повинні забезпечувати виконання найрізноманітніших побажань господарів. А справжні люди можуть задовольняти будь-які примхи, не завдаючи шкоди одне одному. Здається, ви могли би підготувати кілька десятків мавп для поціновувачів екзотичних розваг. Як ви думаєте?

— Бордель! — вражено промовив Гіндеберг.

— Так, — жінка глянула йому просто у вічі, — погодьтеся, адже моя пропозиція вам подобається.

— Я недооцінював вас. Що ж, сподіваюся, ми станемо успішними партнерами. Можете розраховувати на мою підтримку.

Коли врешті-решт всіх малих діпрів вдалося розмістити у колишній в'язниці, відбулися збори, на яких більшістю голосів Крісту обрали директором.

Вона хутко сформувала свою адміністрацію. Зака Гіндеберга несподівано для всіх було призначено заступником. Невдовзі він став правою рукою директорки.