Розділ «Новий світ»

Уже невдовзі дівчина шкодувала, що так швидко розпрощалася з лікарнею, бо у вирі роботи не вистачало часу глянути вгору. Та спочатку все йшло без ускладнень.

— Сітку приготуй! — стиха наказала лідерка групи, коли всі троє наблизилися до дверей.

Галя хутко розгорнула тонку павутину. Кріста лише задоволено кивнула, глянувши скоса на підлеглу, котра беззастережно корилася її наказам. Отаманиха загону вже відчула, що користується неабияким авторитетом завдяки своїй геройській поведінці під час пригоди з гардом.

Атлетично збудована Ольга без зайвого нагадування витягла зброю та приготувалася стрибнути у помешкання першою. Підчепивши до щілини замка розблоковувач, Кріста почергово розкрила три пальці зі стиснутого кулака і штовхнула вже відчинені пристроєм двері.

Першим вони захопили хлопчика п'яти років. Поки Ольга з пістолетом літала кімнатами, перевіряючи приміщення, лідерка команди виволочила малого з квартири і закрила у літбусі. Наступною дитиною виявилася його сестра, яка заховалася в шафі. Кріста знайшла дівчинку за допомогою приладу, витягла її з-під купи одягу і теж вкинула за ґрати поліцейського літбуса. Сітка, котру тримала Галя, цього разу їм і не знадобилася. Зрештою, генички рідко застосовували її, бо нечасто траплялися діти, що намагались опиратися бригаді ловців. За кілька днів роботи Крісти з новою бригадою тільки один раз довелося використати павутину.

Та небезпечнішим був інший випадок. Група ловців уже обшукала чотири будинки і двічі злітала в тимчасовий пункт утримання діпрів, щоб там вивантажити полонених.

Після обіду трійка підійшла до модуля, в якому прилад виявив організм. На екрані висвітилася його маса — 62 кг. Кріста подумки наказала собі бути максимально обережною: «Це може бути дорослий діпр».

Дівчата діяли точно за інструкціями Крісти, котрі вона роздала ще наприкінці ранкової наради під час свого виступу. Тоді, перед кількома сотнями пар уважних очей інших ловців, дівчина чітко доповіла про свою пригоду з гардом і висловила зауваження щодо корекції поведінки мисливців за дітьми.

— Варто одному із членів команди завжди тримати напоготові зброю. Також важливо безшумно і швидко заходити до модулів, щоб ті, хто знаходяться всередині, не встигли приготуватися до нашої появи. У нас в арсеналі є дуже ефективний засіб знерухомлення людини. Це сітка, тому, вважаю, що треба її розгортати безпосередньо перед дверима у квартиру...

— Кожного разу? — хтось із зали перервав її виступ.

— Так! — вона твердо кинула коротке слово і продовжила виголошувати рекомендації: — Хтозна, кого ви зустрінете за дверима модуля, тому ретельно перевіряйте всі приміщення, не опускаючи зброї та тримаючи розгорнуту сітку. Таким чином можна уникнути поранень і навіть смерті геників. Бажано також замовити для наших бригад зі складів поліції «соньків».

Таких балончиків, начинених газом, що присипляє людей, було вдосталь у всіх комендатурах поліції.

Кріста пригадала жваві оплески наприкінці свого виступу. Кутики її губ від приємних спогадів ледь смикнулися догори. Але тут же, без зайвих зволікань, вона зиркнула на товаришок, уже звично розчепірюючи пальці: один, два, три. Ольга, безгучно прослизнувши у розблоковані двері та оглянувши передпокій, подала умовний знак рукою, мовляв, заходьте.

Проводирка невеликого загону, що тихо вступила до квартири, інстинктивно стривожилась і напружилася. В ясний день у модулі панувала повна темрява. Схоже, що увімкнений режим затемнення вікон, але навіть якщо викрутити на максимум регулятор, то, однаково, не вийде досягти такого ефекту цілковитої пітьми. Ну, розіллються густі сутінки...

Кріста тихо промовила у темряву: «Дівчата!» Ольга з Галею відразу відгукнулися, а лідерка пошепки скомандувала: «На вихід!» Коли її бригада опинилася поза модулем, дівчина з полегшенням зітхнула. В пам'яті Крісти назавжди закарбувалися ті рядки звіту, де йшлося про смерть обох бригад геників від газових шайб. У пітьмі й тиші цієї чужої квартири їй вчувалась якась прихована загроза.

— Що сталося?! — в один голос промовили її товаришки.

— Чому там так темно? Там же хтось є, це не збіг обставин... Невже ліквідатори пропустили дорослого діпра?

— Може, викликати їх на допомогу? — запитала Ольга.

Кріста якраз подумки вирішувала це ж питання. Геничка розуміла, що найбезпечніше було би запустити всередину модуля кілерів. Але вона боялася, що ті можуть побачити в квартирі дитину — раптом там товстун, що важить 62 кг? І тоді в оточуючих виникне враження, буцім командир бригади ловців — не більше, ніж перелякана дівчина, що дмухає на холодну воду, обпікшись під час бою з діпром. Перебравши всі свої думки, лідерка невеликого загону вирішила:

— Ольго! Залишайся чергувати під дверима, тримай вихід під прицілом! — і наказала Галі: — Сідай у машину!