Розділ «Нова криївка»

Дара лише невдоволено хмикнула і силоміць виштовхала Андрія, котрий заціпенів від жаху перед екраном, до виходу. Обоє щодуху рвонули до своїх.

— Тарасе! — гукнула, залетівши у кімнату. — Тривога! У другому тунелі геники! Вони в протигазах!

— Підйом! — заволав Тарас, зриваючись із матраца. — Всі у четвертий!

Зчинилася невелика паніка, але доволі хутко діти на чолі з Олексієм побігли до четвертого виходу. Далися взнаки тренування, котрі гард провів, щоб навчити дітлашню швидко та злагоджено евакуюватися з криївки.

— Ми наздоженемо, — крикнув другові Тарас, вмикаючи центральний монітор, аби оцінити ситуацію.

Дара стояла поруч і чекала, поки завантажиться зображення від камер на екрані. Нарешті!

— Ех... — з досадою видихнув Тарас, побачивши, як назустріч Олексієві, котрий повів дітей у четвертий тунель, рухається ще одна група мисливців.

— Я підірву тих, що в другому, ти біжи в четвертий! — промовила Дара.

Тарас миттю зірвався з місця, подумки оцінивши швидкість реакції своєї учениці. Гуркіт й дрижання долівки під ногами сповістили, що дівчина використала вибухівку, котрою вони замінували всі підходи до схрону.

Коли гард домчав до дітлахів і завернув їх назад, попереду вигулькнуло троє мисливців. Підполковник штовхнув Олексія на підлогу та вистрілив. «Один є!» — зрадів Тарас, побачивши, як сіпнувся нападник і заточився, ховаючись за вигин коридору. Двійко інших мисливців також хутко метнулися за ріг, рятуючись від обстрілу. Підполковник, скориставшись цим, тихцем скомандував бігти у кімнату. Діти гуртом потупотіли у зворотну путь.

— Що у першому та третьому тунелях? — вигукнув Тарас до Дари, щойно увесь гурт опинився у криївці.

— Нікого не помітила! Тих, із другого, накрило вибухом! — відрапортувала Дара.

— Ходімо! — скомандував підполковник до дітей, а дівчині наказав: — Тепер вибух у четвертому й наздоганяй нас!

Гард завів їх у перший тунель. Схему він запам'ятав міцно, вивчав-бо її ретельно, і, як виявилося, недарма. Позаду дітей підганяла Дара, котра щойно долучилася до гурту, виконавши вказівку вчителя про підрив у четвертому коридорі. Олексій крокував попереду, тримаючи на руках немовля.

— Що там, у четвертому? — кинув до дівчини через плече гард.

— Стеля обвалилася просто на них, — озвалася Дара. Раптом попереду ляснув постріл. Олексій скрикнув і осів. А діти без команд умить попадали на долівку, інстинктивно рятуючись від тріскотливих променів вогнепаралізаторів. Тарас поповз до друга, Дара ж почала відстрілюватися, щоб дати можливість учителю відтягнути пораненого батька.