Розділ «Старі»

Нова людина

Помізкувавши день, я погодився і підписав новий контракт на десять років. Якби не щедра пропозиція боса, я б не міг собі дозволити збирати грошенята на розширення модуля, хоча, однаково, вони пішли на інше.

Анжела народила відповідно до графіка. Моя кохана була така... така сяюча, що мені стало соромно за всі сумніви. Не все вимірюється у папірцях з портретами. Її щасливі очі, промениста усмішка, а потім — наша крихітка, манюня істотка у пелюшках... Це якесь диво...

Ледь пам'ятаю, що я тоді робив, увесь день, як у тумані. Бігав кімнаткою туди-сюди, поки не вийшов лікар і не сказав, що все пройшло чудово, мама та дитина почуваються добре. Чудово?! Та я такого страху наївся за ті сім годин метання у вузькій клітці почекальні!

Проте, коли медсестра мене провела до палати і я побачив мою Анжусю з донечкою на руках, за спиною наче крила виросли. Втому, тривогу змело неймовірним щастям. Потім я кудись дзвонив, усім доповідав, що в мене народилася доня. Хтось розпитував щось про вагу, зріст, вітав, радів разом зі мною. А я любив цілий світ!

1 березня я забрав своїх дівчаток додому. Ох, яка метушня зчинилася того дня! Я намагався допомагати. Та, схоже, тільки заважав. Теща безугавно сипала порадами. Розчервоніла, знервована Анжела клопоталася біля малої, що іноді заходилась плачем, слабеньким і дуже жалібним.

За кілька місяців Христя вже вміла видавати значно голосніший вимогливий вереск, який міг і мертвого підняти посеред ночі. Хай який змучений я був після робочого дня, та доводилося прокидатися й сновидою тинятись із малою на руках, люляти її, готувати суміш, колисанки співати, перевдягати...

Отой перший рік видався важким. Анжела за день страшенно втомлювалася, тож мусив допомагати. Але я не скаржився, бо обожнював свою маленьку вередульку! Я навчився розуміти, чого хоче моя крихітка, умів заспокоювати її. Іноді отак і куняв з дитиною на пузі, хоча дружина сердилася, коли бачила таку картину. Анжела боялася, що я притисну доню, якщо раптом необережно повернуся уві сні. Жодні пояснення, що я не сплю, а тільки дрімаю, не переконували жінку.

То був нелегкий рік, але щасливий... Тоді я вперше почув слово «та-та», вимовлене отак, по складах. Бачив, як Христуня вчилася ходити, похитуючись на крихітних ніжках, заходилася дзвінким захопленим сміхом, коли я підіймав її вгору або легенько лоскотав. Я так любив ці чіпкі руці, що з несподіваною для маленького мавпеняточка силою хапалися за волосся, широко розчахнуті, небесного кольору очка, жадібні до всього, що діється навколо. Я не міг натішитися, коли вона впевнено вимовляла нові слова і ще до першого дня народження навчилася говорити повними реченнями.

Анжела й тоді, і згодом частенько бурчала, нарікаючи, що я мало займаюся дитиною. Звісно, я хотів би більше, але треба було заробляти на життя, тому вечорами перепрацьовував, бо за понаднормові години щедро доплачують. Я ж орендував «тригодинну няню» останньої моделі, щоб дружина могла перепочити, владнати свої жіночі справи: сходити до перукаря чи на масаж. Потім влаштував Христю в найкращу школу. Приватну, дорогу. Далі — коледж. А університет Кравчишина? Там суворий відбір, жодні гроші не допоможуть, приймають лише геників і то не всіх підряд дітей зі зміненим набором генів. Туди ж потрапляють тільки найкращі, навіть з генетично змінених. Моя Христя — теж геник, звісно... Але забракло, і зовсім-зовсім небагато, балів коефіцієнта інтелектуальних можливостей. Чого мені коштувало залагодити її вступ, ніхто не знає. Окрім мене самого.

І коли ж встигли промайнути аж вісімнадцять років від народження моєї маленької Христуні? Чому так стрімко біжить час?..

Ми вже давно докупили додаткову площу для Христі й мешкаємо у двокімнатному модулі. Тридцять квадратних метрів. Наче непогано, еге ж? Я доробився до начальника відділу! У мене цілком пристойне становище і така ж зарплатня, але Анжела дорікає, що в нашої красуні-донечки досі нема омріяного мобілету «Nord Stella-X» наймоднішого кольору «неон-хамелеон». Тому доня змушена користуватися таксі, бо на «Allegro» їй соромно поткнутися до університету. До речі, цьому «старому капелюхові», як Христя називає свій «Allegro», всього три роки. Ну, майже ж нова машина!..

Нині я у дивному настрої. Якось мені й сумно, і щемливо. Спогади навідалися... А ще відчуваю рух серця. Воно ніби трохи пече. І голова важка.

Анжела клопочеться на кухні. Вона сьогодні їздила аж у «Megas», накупила делікатесів. Тепер викладає все на таці, тарілки. Незабаром з'явиться Христя зі своїм хлопцем. Здається, що це щось серйозне... Раніше доня ніколи не приводила кавалерів додому. Анжела сипле зауваженнями, настановами, бо Сергій — синочок дуже заможних батьків. Йому треба догодити.

— Просто жах! Він побачить, у яких умовах ми живемо! Я радила Крістіночці не запрошувати Сергія до нас, але вона не зважає. Ходи сюди, ось, візьми салат!

— Ми тут непогано влаштувалися, сонечко, — я несу салатницю до вкритого наїдками столу.

— Що значить «непогано»?! Сергій живе на верхньому рівні! В них модуль на триста п'ятдесят «квадратів», — вибухає гнівом моя половина. — Де — тридцять нещасних, а де — триста п'ятдесят!

Я волію промовчати. Щось мені недобре. Волочуся до туалету, присідаю на кришку і чекаю, аби попустило. І справді за кілька хвилин стає краще, біль у грудях поволеньки минає.

— Юрку! Чого ти там застряг! — нетерпляче гукає Анжела.

Тисну кнопку. Із характерним шипінням виповзає піна, котра «перетравлює» те, що опиняється в унітазі, та дезінфікує мушлю. На екранчику спалахує червоним: «Зверніться до лікаря!» Дурненька електроніка, не було з чого робити аналізи, а вона поради роздає. Хоча... Може й варто пройти обстеження. Схожі приступи вже кілька разів траплялися.

Я йду до Анжели. Вона збуджено щебече:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нова людина» автора Ліщинська Наталка на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Старі“ на сторінці 3. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи