Розділ «Володарка Гарени»

Робота відновилася й набрала обертів. Завдяки щедрому фінансуванню владарів Брейна невдовзі віддача від лабораторії переросла найамбітніші плани, які плекала Кріста до знайомства з братом Консула.

Гмінуей днював і ночував у колишній клініці — там Кріста для нього влаштувала друге помешкання, об'єднавши дві палати. Ремонт, за яким вона особисто наглядала, зайняв два тижні. Кріста вибрала меблі, побутову техніку і невдовзі урочисто вручила ключі Джорджу. Та Гмінуей лише неуважно подякував, оглянувши нашвидкуруч свої апартаменти. Директорка Гарени не переймалася тим. Важило лише, аби Джордж міг не витрачати зайвого часу на добирання додому і щоб раби вчасно його годували. Крісті потрібен був здоровий, доглянутий учений, який видавав би результат. Вона дбала про те, щоб напружена робота не виснажила цю курку, котра знесе для неї золоті яйця.

А Гмінуей, окрім того, що вдосконалював штучну матку, запроектував також сім типів рабів, перелопативши величезний генетичний матеріал, який він вивчав у Гарені. Джордж провів чимало бесід з директоркою Гарени, домагаючись від неї відповідей на безліч питань.

Разом вони визначили, які риси повинні домінувати у кухаря, покоївки, повії, няньки, наглядача, водія, прислужника. Гмінуей вирахував масу технічних параметрів для кожного типу раба. Він ретельно підібрав достатнє ай-к'ю для няньки — виявилося, що саме у служниць цього типу воно повинно бути найвищим. Експериментував із генами, відповідальними за гостроту нюху, працюючи не лише з геномом людей, але й собак, кротів, їжаків, щоб виготовити ідеального кухаря.

Найважче було визначитися з повіями. Анонімні тестування щодо сексуальних уподобань геників дали неоднозначні відповіді на питання, якою повинна бути ідеальна жриця кохання. Адже комусь подобалася повна покора, інших, навпаки, «заводив» спротив. Хтось любив завдавати болю, а хтось волів переживати приниження. Гмінуей розробив підтипи повій: слухняну виконавицю, володарку, мазохістку, бунтівницю. Спільними рисами для всіх були витривалість, непереборний сексуальний голод та фізична привабливість. Виявилося, що всі опитані геники гидують будь-якими фізичними вадами. Джордж був здивований таким результатом, бо знав, що досі існувала невелика категорія людей, переважно діпрів, яка воліла бачити сексуальними партнерами скалічених або потвор.

Кріста слідкувала за роботою лабораторії, активно допомагаючи вирішувати поточні питання. Вже через кілька місяців після інциденту в лабораторії було вісімнадцять «штучних маток» і всі запроектовані типи та підтипи рабів дозрівали в апаратах.

На жаль, у результаті пограбування обидва перших плоди загинули. Злодії не вміли обходитися з украденими пристроями і припустилися фатальної помилки, від'єднавши їх від «пуповин», якими до зародків надходили кисень та поживні речовини. Вочевидь, замовникові пограбування й не йшлося про збереження плодів. Він хотів отримати лише самі «штучні матки», щоб скопіювати складні апарати.

Пам'ятаючи про те, що вона мало не втратила прав першовідкривача, Кріста кожний винахід Гмінуея тепер невідкладно патентувала й отримувала сертифікати. Вона не планувала торгувати ліцензіями, зовсім ні. Директорці Гарени малювалася грандіозна картина майбутнього, де вона була власницею (чи, радше, співвласницею, зважаючи на Коротичів) єдиної у світі фабрики рабів. В її уяві виникали велетенські цехи із сотнями тисяч «штучних маток». «Навіщо торгувати ліцензіями, одноразово знімаючи вершки з молока? Можна ж продавати вирощених на фабриці рабів, стати монополістом у цьому бізнесі та постійно отримувати захмарні кошти на розвиток», — міркувала Кріста.

Директорка Гарени ніколи не кидала все на самоплив, уважно контролюючи справи лабораторії. Будь-яку, навіть дрібну помилку, вона помічала й змушувала виправляти. А хороші результати заохочувала преміями, проте відразу ж вимагала наступних результатів.

Консул, певно під впливом розповідей Міко про енергійну вдачу жінки, кілька разів запрошував Крісту на вечері. Не сказати, що вона вже могла відчиняти двері палацу ногою, але владар Брейну явно виділяв директорку Гарени із натовпу впливових людей. Ще б пак! Кріста розуміла, що її бізнес вельми цікавить Консула. І сама жінка дуже тішилася з того. Вона миттю второпала, що доведеться ділитися прибутками, віддячуючи за сприяння. Проте Кріста чудово розуміла, наскільки добрі стосунки з володарями міста скорочують шлях до омріяної фабрики рабів, грандіозні плани про яку народилися теж завдяки допомозі могутніх близнюків Коротичів.