Розділ «Хитра робота»

«Ось як у них. Кому зможе спасти на думку десь там, що за ним пильно стежить, прислухається та розглядає розбійник, а не поважний чернець або селянин з батіжком? Хитра робота!» – думав Самко.

Сівши вечеряти, селянин докладно розповів, що в Чернігові навантажується купецький байдак, та коли він рушить до Києва. Він балакав з вантажниками. Чернець розповів, що на тому байдаку їхатиме монастирський скарбник, везтиме багато грошей.

Через яку хвилину ще з’явилися двоє – з них один, ну, як є сіверський купець, у добрячій чумарці нових блискучих чоботях, а другий – молодий панок, що тільки мов прибув з Москви, в оксамитовому кунтуші, довгих білих панчохах і черевичках з мідяними бляшками, на голові трикутній брилик укривав біле волосся з кіскою ззаду, при боці тонка шпага.

З оцих уже Самко не здивувався, знаючи, що й вони прийшли з підслухів.

Панок та купець передяглися, сіли до столу і розповіли про той самий байдак. Купець сказав, який крам везтимуть та скільки його, а панок сповістив, хто їхатиме на байдаці, скільки буде озброєних людей та яка зброя.

Виходило, що байдак ще десь навантажувався, а тут уже знали все про нього.