Розділ «Серпень 1944-го»

Настане день, закінчиться війна...

– Пані, помилуйте! – почала проситися Ганна. – Ми замісили тісто, бо хліб вже закінчився. Мої у сусідів, а я мушу нагодувати маленьку дитину. Їй лише три місяці. Ось хочу віднести хліба й молока. Пустіть!

«Пані» підозріло подивилася на Ганну, сказала «Почекай мене тут», зникла за дверима. Невдовзі повернулася, тримаючи у руках банку тушонки й плитку шоколаду.

– Бери. Це від мене.

– Дякую, пані!

– Не затримуйся тільки, – попередила лікар. – І не називай мене пані.

– Добре… пані, – наостанці сказала Ганна і вибігла з кухні.

А лікар усміхнулася й повернулася до себе у кімнату.

Ганна вийшла на подвір’я, де у тіні, що її кидали розлогі дуби, спали солдати, оглянулася. Слава Богу, ніхто не вештається. До Івана Засмужного, де перебувала її родина, стежка вела повз стодолу, тому Ганна і направилася туди.

Біля наполовину спорожнілої дровітні нікого не було. Стараючись не шуміти, жінка поклала принесене на долівку, підняла люк і знову зустрілася з тривожними очима.

– Я вам принесла поїсти, – тихо сказала вона. – Ось.

Ганна один за одним подала вниз глек з водою, хліб і банку тушонки. Подумавши, вона залишила собі шоколад, справедливо вирішивши, що солодке хлопці зараз їсти не будуть, а ось синові напевне сподобається. Жінка знову закрила криївку, притрусила корою і побігла до сусідів, де на неї вже чекали.

Коли стемніло і всі поснули, старий Теодор закликав до себе сина.

– Михайле, треба щось робити, – сказав він.

– Я знаю. Не дай Боже, їх знайдуть, – відповів він. – Тоді нам кінець усім.

– Відведеш їх на лісничівку.

– Добре.

– Відведеш – назад вночі не вертайся. Переночуй в когось.

– Переночую. У дядька Гриця.

– З Богом!

Теодор Засмужний поцілував сина в лоб, і Михайло розчинився в темряві. Він обережно, не зчиняючи шуму, пробрався до свого обійстя, де знав кожну травинку. На небі неначе хтось розсипав коштовне каміння, лише на заході гострими ріжками стирчав молодий місяць. Михайло обережно зайшов під навіс, зупинився й прислухався. Тихо. В темряві намацав замасковане кільце, підняв.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Настане день, закінчиться війна...» автора Лущик П.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серпень 1944-го“ на сторінці 5. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи