Розділ «11»

— Кави він на ніч, звичайно, не п’є?

— Кави не вживаємо. З одного боку — бюджет не дозволяє. Та й не дуже полюбляємо.

«А у Журавля, судячи зі слів друкарки, просив кави. Значить, справа не в „любимо — не любимо“, а справді тільки в бюджеті», подумав Коваль.

«Бюджет, бюджет…» — повторив він у думці слова Варвари Олексіївни. І знову до нього ніби долетів голос завідуючого лабораторією: «Грошей? Багато, дуже багато!.. Не злічити!»

— А у Журавля він не вечеряв? Там була ковбаса, сир…

— Напевне.

— Загалом він був спокійний, урівноважений, ваш чоловік, коли повернувся від сусіди?

— Еге ж, — пожвавішала жінка. — Саме так. Абсолютно в нормі, якщо не брати до уваги, що напідпитку. А чого йому хвилюватися? Усе в нього, дякуючи богові, благополучно, ніяких неприємностей…

Коваль усе ще міркував над долею Варвари Олексіївни.

Успіхи у навчанні Вячеслава підігрівали її надії на гарне майбутнє. Хіба не з їхньої Мишоловки вийшов відомий професор-хірург, академік, славнозвісний світовий чемпіон-хокеїст?!

Але незабаром вона зрозуміла, що все не так просто, що помилилася, розраховуючи на талант свого чоловіка. Вячеслав виявився вкрай млявою людиною, яка не вміє використовувати свої здібності. Сповнений цікавих ідей та задумів, він не доводив справи до кінця і розгублювався при найменших труднощах. Варвара Олексіївна раз у раз підштовхувала його, вчила пробиватися в житті, буквально у спину штовхала, але від її докорів та енергійного натиску Павленко ще дужче розгублювався, починав хникати і ставав таким нещасним та жалюгідним, що Варвара Олексіївна готова була його зненавидіти…

— Про віщо ж вони розмовляли того вечора, ваш чоловік і Журавель, ви не знаєте? — роздумливо питав полковник, мовби не тільки у Павленкової, а й у себе.

— Звідки мені знати? — знизувала плечима Варвара Олексіївна.

— Отже, він сам нічого не розповів, — резюмував Коваль, ніби погоджуючись з таким висновком.

— Та я й не цікавилась, — підхопила Павленко. — А що таке, про віщо у них була розмова?

Полковник спитав знову:

— То о котрій, кажете, годині повернувся ваш чоловік?

Варвара Олексіївна, певно, почала втрачати терпіння, але стримувалася, розуміючи, де вона зараз і що з нею не просто гомонять, а допитують.

— Я вже котрий раз повторюю: не пам’ятаю точно, здасться, о сьомій.

— Ну, добре, добре, — погодився Коваль. О сьомій — так о сьомій. Точно ви не знаєте. Так само як не знаєте, що автор нового винаходу Журавель міг одержати велику суму грошей. А Вячеслав Адамович знав це?