TextBook I туманiють глухi заулки нашої республiки.
…Раптом вiтер стих…
На вулицi стояла порожнеча. На баню церкви злiтались галки, тисячi галок. Кричали, падали, злiтались.
Здавалось, що тут недавно проїхав Чичиков.
– Чи-чи!
– Кра! Кра!
У станицю заглядали хмари.
З Зараївського хутора йшли.
Раптом Вадим розплющив очi й покликав Марiю. Говорив розiрвано, давився словами:
– …Це – перед смертю… Останнє моєї мелодрами. Круг пройшов… Але дивись, Марiє, на нашу сучаснiсть… з ХХV вiку… Пам’ятаєш: Домбровський, Россел, Делеклюз…
…Пауза.
Потiм додав ще:
– Християни мають своє євангелiє. I ми… Так, Марiє… Я знаю…чого ти не була… моя.
I знову впали вiї.
Марiя мовчала. Схилилась на колiна бiля кроватi й теж була чорна.
…А за вiкном стояла порожнеча, i на баню церкви злiтались галки:
– Чи-чи!
– Кра! Кра!
Бiля етажерки лежала сосна – порудiла, а гiрськi трави зiв’яли. Все так пахло сосною.
Коли стемнiло, запалила свiчку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ШЛЯХЕТНЕ ГНIЗДО“ на сторінці 21. Приємного читання.