Розділ «ШЛЯХЕТНЕ ГНIЗДО»

У недiлю приходить i вчитель. Вiн хитрий, вiн шкандальник – так каже дєдушка.

Випиває i вчитель iз стаканчика.

– За ваше здоров’я! А все-таки ви, дєдушка, пожертвуйте щось на книжки, їй-богу, нiчим учити дiтей.

Дєдушка колись був попечителем, а тепер – нi. Каже:

– Ага, знову до мене! Як доглядав школи, то й усе було.

Учитель:

– Тодi й без вас було… Бувайте здоровенькi (п’є)… Ви й тодi нiчого не давали.

Старий хвилюється:

– Ах ти, шкандальнику! Як же нiчого не давав? Зате доглядав. Га?

– Батюшка знає, що вчитель у Червонiй Армiї був, i вiн обережний.

– Буде, Митре Юхимовичу, буде, голубчику… Бувайте здоровенькi (теж п’є).

Свiй не свiй лiс, щасливий-нещасливий Василь. Щасливий – не вбили, нещасливий – живий.

За повiткою стоїть кузня: було велике господарство, i була потрiбна кузня. Вона й тепер потрiбна.

Василь бiля ковадла.

З лукiв iде дух свiжого сiна, iде дух свiжого вугiлля – з кузнi, сплiтаються i йдуть до кошари, до загону, до волiв. Воли ремигають похилi й думають про ранки, коли їх виженуть на роботу, коли за їхнiми ратицями зарипить вiз, а вони будуть тягти на захiд сонця, а вони будуть тягти до Великої Шведської Могили.

Василь каже про себе:

– За що вбито батька? За що вбито брата?

А потiм знову мовчить i одбиває молотком по ковадлi. Вiн думає: старе не вернеться. I шкода йому: не батька й брата, не дєдушчиного й бабушчиного добра, а шкода йому газети «Нової ради», що виписував колись батько, шкода йому харкiвського банку й думок непокiйних про двiстi шiстдесят.

Василь знає, що старе не вернеться. Смiється життя: заходили люди в Сибiр шукати золота i щастя, думав викупити в них надiли. А люди думали про таємну тайгу, про «священний» Байкал, про невiдомий Сибiр – золотий i арештантський. I прийшли знову люди – голi й голоднi, i одiбрали проданi надiли.

А в розправi той же Єпифан, той же Кирилович, а в розправi Василевi все-таки мiсце, – одрiзаний шматок, одрiзанi шматки, i сила їх, силенська сила. Вiн уже не є вiн. Треба життя перевернути – i своє, сiм’ї, i всього Папуцячого гнiзда.