TextBook Їдемо на Кубань.
– …Отак… не так. (Це товариш Жучок).
Отак… не так…
Бiля пiчки одиниця вагону – може, я, може, хто iнший, може, всi ми.
Вона вчить, як залатати пропалену шинелю.
Але вона каже:
– Дурня нiчого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду i тепер панькатись? Дзуськи! Як би не так!.. На, ший!
Вона нам обiд варить, вона наша куховарка – i тiльки. Вона безпартiйна, але вже має в торбинцi товстеньку книжку «Что такое коммунизм» (без автора)… Издание N-го боевого участка рабоче-крестьянской Красной Армии.
…Iнодi ми їй кажемо:
– Слухай, товаришу Жучок! Чи не можна з тобою пожирувати?
Тодi ми чуємо:
– Дзуськи!
Ми регочемось, бо знаємо, що не всiм «дзуськи»! – у нас є молодий «пареньок» – так зветься, так звемо: «пареньок». Вiн теж кирпатенький, i ми вже бачили, як вiн обiймав її, i вона мовчала.
…Ну, то їхнє дiло.
…Але вона нас конче дивувала, вона iнодi вживала таких слiв, вела такi промови, що ми лише роти роззявляли. Безумовно, коли ми думали тiльки про ворога, вона ще про щось думала.
– Чи не скiнчила ти, бува, гiмназiю? – смiявся дехто.
Вона комiчно сплескувала руками:
– Гiмназiю? Гiмназiя для панiв. А для нас – дзуськи!
Тодi один незграбний хохол авторитетно заявив:
– Це паходной Ленiн…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КIТ У ЧОБОТЯХ“ на сторінці 7. Приємного читання.