– Да руки порепанi.
…А за вiкном стояла туга, i звисала туга з дроту, що йшов, вiдходив за стовпами невiдомо куди.
…Хуртовина, морози, станцiї з заметеними дзвонами, зрiдка туга на дрiт, а завжди:
– Д’ех! Революцiя – так революцiя!
А потiм знову холоднi вагони, довгi потяги, потяг, як воли, i раптом:
– Стоп!
– Що таке?
– Нема палива.
Паровик одчеплюють, паровик летить у темну дику фугу, у дикий нiмий степ.
Тiльки забув я ще сказати:
Частенько, коли потяг зупинявся на станцiї «на неопредєльонноє врємя», товариш Жучок, упоравшись бiля походної кухнi, виходила з вагона невiдомо куди, i довго її не було. А вiдтiля вона приходила завжди в зажурi.
Чого в зажурi?
Це буде видно далi.
Плакати! Плакати! Плакати!
Гу-у! Гу-у!
Бах! Бах!
Плакати! Плакати! Плакати!
Схiд. Захiд. Пiвнiч. Пiвдень.
Росiя. Україна. Сибiр. Польща.
Туркестан. Грузiя. Бiлорусiя.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КIТ У ЧОБОТЯХ“ на сторінці 8. Приємного читання.