Розділ «КIТ У ЧОБОТЯХ»

…Довго бiлi широкi поля. Довго паровик не приходить. Нарештi приходить. Тодi знову вiдходить у дикий i нiмий степ.

…Вiд станцiї до станцiї, вiд холодної ночi до холодної ночi.

Палива нема. Коли нiч, тодi трiщать станцiйнi паркани, i трiщать i дивляться з тугою обiдранi вагони:

…«Поїзд генерала (iм’ярек)».

…Вiд дикої станцiї до холодної ночi, вiд дикої ночi до холодної станцiї.

…Товариш Жучок дiстала палива. А дiстає так:

– Тьотю, дайте оцю паличку.

– Що?

– Дайте оцю паличку.

– Бери.

Взяла.

– А може, ще дасте?

Подивиться "тьотя":

…Жучок: "кiт у чоботях".

Iще дає.

…Товариш Жучок заливається:

– Ха! Ха! Обдурила тьотю!

А вона зовсiм не обдурила, вона просто – жучок!

Ах, цi жучки в чоботях, вони конче не дають менi покою! Коли я буду вiдомий письменник, тодi я напишу велику драматичну поему: «Кiт у чоботях».

…Трiщить чавунна пiчка – паливо. За вагоном летить, виє дика фуга.