Ми з товаришем Жучком цього не знаємо. Правда, подвиги є, але вони не нашi…
– А чиї?
– Ви подумайте!
Так от. Це не роман – це тiльки маленька пiсня, i я її скоро скiнчу.
II
В цьому роздiлi я оповiдаю про невеликий подвиг…
– А чий? Ви подумайте!..
…Зима, фуга, буруни, iще буруни…
Потяг, залiзниця, й рейки, рейки в степ.
На Кубань! На Кубань! На Кубань! Довго паровик борсається в депо: i тут – у депо, i там – у депо…
I тихо в мовчанцi стоять снiговi станцiї: може, знову ми будемо бiгати сюди розгубленi, з запаленими очима, а за холодними станцiйними будинками завиють вовки на журний холодний семафор.
Але сьогоднi ми їдемо на Кубань, бо вiримо в свої запаленi очi.
– Товаришу Жучок!
Так, i товариш Жучок!
…А чому вона в цьому полку, ви, звичайно, не знаєте й нiколи не взнаєте, бо й я не знаю, а брехати не хочу: це уривок правди, а вся правда – то цiла революцiя.
…На кожнiй станцiї тiльки й чути:
– Козаки! Козаки!
Всюди козаки, всюди бандити.
Тягнеться потяг, як ледачi воли в поле, як ледачi воли з поля.
Степ. Раптом:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КIТ У ЧОБОТЯХ“ на сторінці 4. Приємного читання.