TextBook …А з пiвночi знову летiв сiверковий вiтер, i сунулись сiрi й нуднi хмари. I знову з тоскою згадував:
– Ага, телеграфiст Ять…
– …Можна зайти?
Пiдвiвся: Зайдiть!
Увiйшла Мар’яна й мовчки сiла бiля кроватi. Кiлька годин внутрiшньої боротьби положили вiдбиток на її обличчя.
Гамбарський дивився прибито, перелякано, бо Мар’яна рiдко до нього заходила, а зараз зайшла.
– Чого?
I ще дивиться прибито й перелякано.
А Мар’яна в цей момент знала:
«Далi не можна. Треба кiнчати!» Сказала схвильовано:
– Прийшла до вас спитати: що таке безпораднiсть? Що – сила волi? Не знаєте?
А потiм пiдвелася i жагуче промовила:
– Так… Я прийшла спитати вас… прохати вас… Мар’яна кинулась до столу й розридалась. Гамбарський розгублено дивився на неї й наливав воду в стакан.
– Випийте!.. Що з вами?
Вогкi дзвони загубились в осенi.
Вогка луна зарилась у болотнiй чвирi заулка…
Мар’яна випила води й дивилась сухими фосфоритами на Гамбарського. Потiм стиснула руками голову й сказала:
– Треба повiситися… Негайно… зараз…
– Що ви, Мар’яно?
Гамбарський, блiдий i розгублений, ходив по кiмнатi.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАУЛОК“ на сторінці 6. Приємного читання.