Розділ «VII»

– А що, мiй голубе, – вимовляє любенько, – що ти бачив? Що чув?

– А що я чув? Нашу Катрю сватають.

Тим словом сполохнув нас усiх: хто сидiв – схопився; хто стояв – у куточок горнувсь…

– А хто ж сватає? Кого нам господь носила? – питає мати, ледве голос зводячи. Катря бiло збiлiла.

– А старий Шелях за свого сина Дмитра сватає. Се жених! Се не лiчозiр, не пройдисвiт який-небудь, се хазяїн добрий, що з срiбного кубка своїх гостей почастує.

– Що з тих кубкiв, як повнi слiз! – мовить мати.

– Гм! – Бiльше не сказав нiчого, тiльки придивився на неї пильно. Вона сльози свої нишком втирала – ховала.

– Я собi б кращого зятя сам не шукав, – знов батько озвався; насунув шапку та й з хати вийшов.

Мати усi думки приплакали: «Що його робити i що його чинити!»

Катря аж бiлi руки ламле…

Як на ту ж пеню – i стара Чайчиха не завiдає нас, i Пилипиха сердиться: нiкому поради дати, нiкому розважити… А того любого як запав слiд, то й запав…

Мати почали були Катрю умовляти:

– Покорись батьковi, доню, покорись, дитя моє!

– I ви вже, мамо?.. Безталаннячко ж моє!.. – побивається Катря…

– Донечко мила! Кого ж лихо мине? Живши у свiтi, його не втечеш, – кожне одбува… Що ж як ти батькової ласки одпадеш, а той, може, одцурається…

– Вiн одцурається? Може, i я його занедбаю! – Та й засмiялася… Хотiла я їй тодi сказати, що вже й тепер трохи на те походило, що вiн цурається, та жалко менi її стало… I мати за се бiльш нiчого не змовила, – зiтхнула важенько та й стала знов її прохати: «Корись, доню, батьковi!» – «Нехай же я лучче вмру!» Як мати не плакали перед нею: «Або я вмру, або за ним буду!»

Давненько ми вже Марусю не бачили то за горем своїм, то за сваркою тiєю межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати сливе не виходила.

– Ходiм, – кажу Катрi, – ходiм до Марусi, що нам, що старi посварились – ми того не знаємо; ми собi з нею утрiйзi порадимось.

Маруся сидить – шиє; удови не було дома.

– Марусю! Марусю! – говорить Катря, – прийшла я до тебе свою тугу роздiлити, та знаю, що й ти мене осудиш, як моє слово почуєш!