Розділ ХХХІІ 14 сов. армія планує прорив українського фронту. Втрати 3-ої Залізної дивізії. Група полк. Удовиченка. Контр-наступ змасованих сил ворога. Відступ групи полк. Удовиченка. Вапнярка загрожена. Ліквідація червоної Вапнярської групи. Новий ворог України

Третя Залізна дивізія

14 сов. армія планує прорив українського фронту. Втрати 3-ої Залізної дивізії. Група полк. Удовиченка. Контр-наступ змасованих сил ворога. Відступ групи полк. Удовиченка. Вапнярка загрожена. Ліквідація червоної Вапнярської групи. Новий ворог України

На 12-у і 14-у совєтські армії, що оперували на півдні Правобережної України, сунулася з півдня чорна смертоносна хмара — армія ген. Дензкіна. 12-ого вересня 1919 р., передові її частини захопили Знаменку, а 21-ого вересня — Цвіткове і скерували свій рух в напрямку на Христинівку й Білу Церкву. Численні партизанські загони анархіста Махна й українські повстанські відділи деморалізували своїми нападами запілля й фронтові частини червоних армій.

Опинившись між двома ворожими фронтами — українським і денікінським — і під загрозою моральної деморалізації в стику з махнівцями, штаб 14-ої сов. армії намагається прорвати український фронт. Він плянує знищити 3-тю дивізію, здобути Вапнярськнй залізничний вузол і, прорвавни в той спосіб фронт армії УНР, вийти на її тили. З цією метою, скеровує 58-у сов. дивізію до Вознесенська, а 47-у залишає в Одесі, щоб допомогти 45-ій сов. дивізії та іншим червоним частинам, що все відступали перед 3-ою дивізією.

Під час Вапнярської операції, 3-я Залізна дивізія втратила до 40 % свого бойового складу, 5 легких гармат і 4 гавбиці, що їх підбито ворожим огнем. З її командного складу вибуло двох командирів полків — одного забито, а другого поранено. Поранено одного й забито двох помічників к-ів полків; забито і поранено командирів куренів, сотень, молодших старшин і підстаршин. Найбільші втрати булв в 7-у і 8-у полках. Про загрозливий став 3-ої дивізії була вже мова. Штаб армії УНР нарешті упритомнив собі, що всьому є міра і край. Це стосувалося й до знеможеної в боях 3-ої Залізної дивізії, знищення якої загрожувало загубою цілої нашої армії. У нормальних умовинах, 3-ю дивізію, конче треба було б відтягнуте з фронту в тил і дати їй принаймні два тижні на відпочинок, доповнення свіжими силами, зброєю, амуніцією й на забезпечення одягом, білизною та взуттям, але в тодішніх обставинах усе це було не до виконання.

Відступ 3-ої Залізної дивізії до району села Крижопіль — Вапнярка. Атака Волинської групи ст. Рудниця і ст. Кодима — 30-го серпня 1919 р.

19-ого вересня, до Залізної дивізії прибули похідним порядком на підсилення, з наказу штабу армії, 9-а Залізнична дивізія й 11-та Галицька бриґада. Бойова сила прибулих частка була далеко не тою, що її конче вимагав наш фронт Вапнярського напрямку, щоб переможно ставити чоло значно переважаючому чисельно й збройно ворогові. Штаб Дієвої Армії хутко в цьому переконався… Усе ж, те підсилення підбадьорило всю дивізію.

9-ту Залізничну дивізію зформовано нашвидко з вояків охорони залізниць, під командою полк. Кудрявцева. Вона мала всього 800 вояків і одну батерію. Головним мінусом цієї частини було те, що вона не була ще в боях. Тому, що дивізія була не обстріляна, в мене виникнув був сумнів щодо її боєздатності.. На всякий випадок, я дав їй другорядне завдання: охороняти праве крило дивізії. Мої побоювання незабаром виправдалися, бо, зустрінувшись із якимсь відділом червоних, 9-та Залізнична дивізія не витримала бою й хутко відступила.

11-та Галицька бриґада, під командою молодого енергійного майора Шльосера, робила добре враження. Складалася вона переважно з молодих стрільців (17–18 років), була дбайливо заосмотрена й мала одну батерію. Приємно було дивитися на цих безусих стрільців, але водночас із тим, мимохіть виникала думка щодо їхньої витривалости на полі бою, у відмінних для них умовинах жорстоко-безпощадної війни з московсько-комуністичною армією. Бригада зайняла позицію уступом за лівим крилом 7-го Синього полку, для його забезпечення, 45 і 47 сов. дивізії, зміцнені різними додатковими частинами, перейшли до рішучого контр-наступу проти непереможного до того часу свого ворога. Першу атаку червоної піхоти на 11-у Галицьку бриґаду молоді стрільці відбили, але, коли зараз же після того, їх ааатакувала ворожа кіннота, то нерви недосвідчених у бою з кіннотою стрільців не витримали й вони почали поспішно відступати. На допомогу їм поспішили батерії — їхня й Синього полку. Рясний гарматний вогонь спинив ворожих кіннотників, а тим часом командир бриґади швидко привів своїх стрільців до порядку й бриґада відбила дальші атаки ворога.

Ця перша співпраця на полі бою Залізних із частиною УГА, що скінчилася перемогою, зміцнила побратимство зброї, що його окроплено спільно пролитою кров'ю Залізних і Галицьких стрільців. 11-а Галицька бриґада приймала й надалі участь у боях Залізної дивізії, як у наступі, так і під час відступу, ділючн спільну долю й недолю. 3-я Залізна дивізія, 11-а Галицька бриґада й 9-а Залізнична дивізія дістали назву "Група полковника Удовиченка".

Становище 14-ої сов. армії ставало щораз більше скрутним. 12-а сов. армія спішно відступала під натиском Добровольчої армії. Совєтське радіо б'є на сполох із приводу становища 12-ої сов. армії на фронті: "Армія бєжіт, командний состав отсутствуєт. Ми катімся, как яблока, нізвєстно ґде остановімся"

Одна група Добровольчої армії, на чолі з ген. Бредовим, гнала червоних уздовж Дніпра, в напрямку на Київ. 47-а сов. дивізія залишає Одесу й скупчується в Бірзулі, як резерва 14-ої сов. армії. У перспективі можливість розчавлення 14-ої сов. армії поміж двома ворожими фронтами — армії УНР і армії ген. Денікіна, що наближалися одна до одної, набирала на актуальності.

З огляду на таку ситуацію, штаб 14-ої сов. армії намагається рятувати свою 58-у дивізію проривом на Христинівку — Козятин, а решті армії — Вапнярській групі — командування 14-ої сов. армії наказало прорватися, за всяку ціну, через станцію Вапнярка, на Христинівку, або Жмеринку. Вапнярська група складалася а 45-ої і 47-ої сов. дивізій, інтернаціональної бриґади, матроських частин та залог різних міст і етапів. Ця змасована червона Вапнярська група, силою до 10.000 багнетів і шабель, бравурно обрушилася на групу полк. Удовиченка.

Сили порогів були нерівні. Бойовий склад виснаженої попередніми боями 3-ої Залізної дивізії, значно зменшився й лише трохи перевищував 2 000 вояків. 11-а бриґада не була численна, а 9-а Залізнична дивізія, рівнож нечисленна, не була певною щодо боєздатности в наступі і витривалости під час оборони. Перший раз, за весь час своїх бойових акцій на фронті, 3-я дивізія була змушена перейти від наступу до загального відступу.

Під натиском переважаючої червоної Вапнярської групи, ми, огризаючись, відходимо й віддаємо ворогові попередньо здобуті нами терени. На лінії села Гарячківка, ворог розбиває 9-у Залізничну дивізію, розгромлює один курінь 11-ої Галицької бригади, відкидає 9-ий Стрілецький полк і тим самим змушує до відступу 7-й Синій полк. На цей раз, найбільші втрати випали на долю 9-го Стрілецького полку: забито командира куреня й усіх командирів сотень.

Ми залишаємо Гарячківку й відступаємо до Крижополя. Червона група невпинно атакує з новою силою й захоплює Крижопіль. На станції Вапнярка приготовляються до евакуації… Під кінець серпня, ситуація в районі Вапнярського Залізничного вузла стає для нас аж надто загрозливою. Для нашої групи ще одним чорним днем більше: в оборонному бою за саму станцію Вапнярка, 8-й Чорноморський полк і знову 11-а Галицька бригада, понесли тяжкі втрати на лівому крилі нашого фронту. Два наші бронепотяги ушкоджено. Сталося це в днях 29-ого і 30-ого серпня 1919-ого р. Здавалося, що воєнне щастя перейшло на бік ворога… Але, як відомо, щастя є змінне й особливо на полі бою.

Штаб Дієвої Армії упритомнює собі, що ослаблена група полк. Удовиченка не в стані сама, власними силами, переможно протиставитися атакам ворога. В наслідок цього, він рішає знищити червону Вапнярську групу допоміжними акціями Волинської групи (дві дивізії) і групи отамана Ю. Тютюника (рівнож дві дивізії). Волинська група мала заатакувати праве крило і тил ворожої групи, а група от. Тютюника — забезпечити ліве крило групи полк. Удовиченка. З цією метою, Волинська група вирушила з району Тульчина до Жабокрич і звідтіля повела наступ одною дивізією на станцію Рудниця, а другою — на ст. Кодима. Водночас, група от. Тютюника вирушила з м. Умань й и. Тальне в напрямку на Голованівськ.

Заатаковані спільними силами груп Удовиченка і Волинської з фронту, правого крила й тилу ворожої Вапнярської групи, червоні спішно залишають Крижопіль і намагаються дістатися до Бірзули, але це вдається лише деяким частинам 47-ої сов. дивізії. Решта ворожої Вапнярської групи, мавши відрізаний шлях відступу на південь, є в ростечі в лісах, у напрямку на північ. До наших рук дісталося багато полонених червоноармійців; крім того, ми зміцнили себе здобутими гарматами, кулеметами, амуніцією, обозами й різним майном.

На полудні, в районі Одеси, скупчує свої сили новий ворог України — вже не червона, а біла Москва.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Третя Залізна дивізія» автора Удовиченко А.И. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ ХХХІІ 14 сов. армія планує прорив українського фронту. Втрати 3-ої Залізної дивізії. Група полк. Удовиченка. Контр-наступ змасованих сил ворога. Відступ групи полк. Удовиченка. Вапнярка загрожена. Ліквідація червоної Вапнярської групи. Новий ворог України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Видання

  • Передмова

  • Розділ І 16-ий п. Загін — Основа 3-ої п. Дивізії

  • Розділ ІІ Нарада в м. Борщів (Галичина). Настрої в «низах» армії. Підготовлення до заповідженого наступу. Приїзд Головного Отамана. Напередодні наступу на Кам'янець Подільський. Наказ наступу

  • Розділ ІІІ Приїзд Головного Отамана. Наступ на Кам'янець Подільський

  • Розділ IV Вступ до Кам'янця. Зайняття позицій на північ від Кам'янця

  • Розділ V Господарські клопоти. Бої за утримання Кам'янця. Дошкульний брак набоїв

  • Розділ VI Наступ на м. Шатава

  • Розділ VII Наступ на м. Дунаївці й здобуття містечка. Гумористичне привітання

  • Розділ VIII Відпочинок у Дунаївцях. Запорозький Загін і Буковинський курінь

  • Розділ IX Відвідини Кам'янця. "Герої" запілля. Вибрики партійців. Невеселий поворот

  • Розділ X Перейменування на 3-тю п. Стрілецьку дивізію. Тимчасове прикомандирування до дивізії кінного Лубенського полку. Наступ на Міньківці й Нову Ушицю

  • Розділ ХІ Бій за м. Курилівці-Муровані

  • Розділ ХІІ Зайняття станції Котюжани

  • Розділ ХІІІ Несподіване захоплення большевиками м. Нові Ушиці. Тяжке становище нашої армії. Відступ 3-ої дивізії до Нової Ушиці. Наказ штабу армії

  • Розділ XIV Оперативний плян 3-ої дивізії. Полк. Стефанів і "Гуцульський курінь". На спіткання з 2-ою дивізією. 3-ох кіннотників 7-го Синього полку — жертвою непорозуміння. Запорізька Січ і отаман Божко — ворог "реґулярщини"…

  • Розділ XV Наступ на м. Копайгород. Приїзд Головного Отамана. Розмова з Симоном Петлюрою. Здобуття м. Копайгород

  • Розділ XVI Бої за м. Шаргород і м. Нова і Стара Мурафа

  • Розділ XVII Загальна ситуація на фронті УНР. Становище 3-ої дивізії

  • Розділ XVIII Найближчі завдання дивізії. Здобуття станції й с. Рахни та м. Джурин

  • Розділ XIX Катастрофічне становище на фронті Проскурівської групи армії УНР. Настрій війська. Славетний полк. Болбочан — жертвою партійного політиканства. Вбивство к-ра Гайдамацького полку, полк. Виноградова. Відступ 2-ої дивізії. Бій 7-го полку за ст. Рахни. 9-ий Стрілецький полк здобув м. Могилів. Обстріл румунами наших частин

  • Розділ ХХ Сили ворога та його заміри. Напруження на фронті дивізії. Повстанці от. Тютюнника й от. Павловського. 3-тя дивізія шикується до удару

  • Розділ XXI Несподіваний бій під с. Звізданівка

  • Розділ ХХІІ 9-ий і кінний Лубенський полки повернули з Могилева. Загальна ситуація на фронті армії УНР. Початок боїв 3-ої дивізії за підступи до Вапнярського Залізничного вузла

  • Розділ ХХІІІ Бій 8-го Чорноморського полку за м. Комаргород. Лицарська смерть полковника Оржеховського і його підвладних

  • Розділ XXIV Загальна ситуація. На фронті 3-ої дивізії ворог зміцнює свої сили. Наступ 7-го Синього полку вздовж залізниці. Активність 9-го Стрілецького полку. Облудні гасла московських большевиків. Повстанський рух в Україні. Позитивні й негативні повстанські отамани. Отаманія

  • Розділ ХХV Зміна на нашу користь на Проскурівському фронті. Перехід Української Галицької Армії р. Збруч. Наступ групи отамана Ю. Тютюника на ст. Жмеринка. 3-тя дивізія провадить бої за підступи до ст. Вапнярка. Захоплення станції Вапнярка

  • Розділ XXVI 3 дивізія після захоплення ст. Вапнярка: бойовий склад дивізії; санітарна служба; проблема амуніції й постачання; взаємини з селянами й румунами

  • Розділ XXVII Оборонні бої 3-ої дивізії за здобуту ст. Вапнярка, Перехід до контр-наступу. Захоплення села Крижопіль. Червоні у відступі. Дальші успіхи 3-ої дивізії. Штаб Армії УНР дає наказ 3-ій дивізії наступати на ст. Бірзула

  • Розділ XXVIІІ 3-я дивізія в наступі. Бої 7-го Синьою полку за підступи до м. Піщанка. Здобуття синіми с. Христищі. Обхідний рух 9-го Стрілецького полку загальмовано. Тяжкий бій Синього полку за м. Піщанка. Здобуття м. Піщанка. 9-му полкові не щастить вибити червоних із с. Дмитрашівка. На лівому крилі дивізії 8-й Чорноморський полк не рушив із місця. Синій полк вдерся в глибину ворожого фронту на 10 кілометрів. Оточення Синього полку з трьох боків. Залишення м. Піщанка. Тяжке порянення командира Синього полку. Поновне здобуття синіми м. Піщанка. Захоплення 9-им Стрілецьким полком с. Дмитрашівка

  • Розділ XXIX 3-тя дивізія продовжує наступ. Після тяжких боїв, Чорноморці захоплюють станції Попелюхи й Рудницю. Смертельне поранення к-ра Чорноморського полку. Заскочення ворогом 9-го Стрілецького полку по дорозі до ст. Кодима. Червоні прорвали фронт поміж 9-им і 7-им полками. Відступ 9-го полку. 7-й Синій полк вибиває ворога з с. Безштанків. Загроза тилу 7-го Синього полку й його відступ. Сині в поновленому наступі. Брак зв'язку із штабом дивізії. Лікар Синього полку стає жертвою прориву большевиками фронту дивізії. 9 полк переходить до наступу. Синій полк допомагає 9-му Стрілецькому полкові. Захоплення Чорноморцями станції Кодима. Загрозливий стан 3-ої Залізної дивізії

  • Розділ XXX Кінський Лубенський полк на правому крилі 3-ої дивізії. Співпраця Лубенського полку з 7-им Синім полком. Бій Лубенців під с. Северинівкою

  • Розділ XXXI Оцінка бойових акцій 3-ої дивізії ген. кварт. штабу армії, ген. хорунжим М. Капустянським. 3 дивізія одержала за свої героїчні бої почесну назву: "3 Залізна дивізія". Державна Інспектура

  • Розділ ХХХІІ 14 сов. армія планує прорив українського фронту. Втрати 3-ої Залізної дивізії. Група полк. Удовиченка. Контр-наступ змасованих сил ворога. Відступ групи полк. Удовиченка. Вапнярка загрожена. Ліквідація червоної Вапнярської групи. Новий ворог України
  • Розділ ХХІІІ Загальна ситуація на нашому південному фронті. Зустрічні бої групи от. Ю. Тютюника. Поповнення 3-ої Залізної дивізії. Новий командир 8-го Чорноморського полку. Зміцнення групи полк. Удовиченка й її нове завдання. Рух Волинської групи. З'єднана 14 сов. армія проривається на північ і приєднується до 12-ої сов. армії. Спокій на фронті Одеського напрямку. Напередодні війни з Добровольчою армією ген. Денікіна

  • Розділ XXXIV Бойовий склад совєтських дивізій Вапнярського напрямку. Перелицювання московсько-совєтських частин в Україні на "український лад"

  • Розділ XXXV Відпочинок серед напруження. Денікін одкриває свої карти. Відозва до галичан. Взаємне оголошення війни. Перша сутичка Чорноморського полку з денікінцями. Поранення помічників к-ра 7-ого Синього полку, полк. Б. Магеровського

  • Розділ XXXVI Відвідини 3-ої Залізної дивізії Симоном Петлюрою. Промова Головного Отамана

  • Розділ XXXVIІ Брак суцільного протибольшевицького фронту. Загальна ситуація на фронті армії Української Народньої Республіки. 3-тя дивізія переходить до протинаступу проти Добровольчої армії ген. Денікіна

  • Розділ ХХХVІІІ Бій 7-го Синього полку за с. Войтівка

  • Розділ XXXIX Бій 8 Чорноморського полку за с. Баланівка. Зміна фронту

  • Розділ XL Зайняття м. Бершадь. Розтрощення денікінського полку. Трагедія 9-го полку

  • Розділ XLI На переломі фронтових дій

  • Розділ XLIІ Дальший відступ. Сепаратні дії УГА. Зятківський договір. Катастрофа. Безнадійність

  • Розділ ХLIII Загальна ситуація. Трикутник смерти. Зрада Волоха. Реорганізація. Бути чи не бути? Новий Комдив 3-ої дивізії

  • Розділ XLIV Зимовий Похід

  • Розділ ХLV Трагедія 3-ої дивізії

  • Розділ XLVI Епілог

  • Післяслово Голови Ради (Капітули) Відзнаки Хреста Залізного Стрільця

  • Реєстр "Залізних", що загинули в боях і розстріляні під м. Базар у Листопадовому Рейді 1921 року

  • Реєстр Ветеранів Кінного Лубенського полку, що був прикомандирований до 3-ої Залізної дивізії Армії УНР, від червня до початку вересня 1919-ого року

  • Реєстр ветеранів ХІ бригади УГА, що були прикомандировандировані до 3-ої Залізної дивізії в 1919-ого році

  • Реєстр Ветеранів 3-ої Залізної дивізії й тих бойових частин, що їх прикомандировано до неї на фронті в 1919-ому році

  • Звернення до українців доброї волі

  • Реєстр жертводавців на видавничий фонд

  • Світлини

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи