Здалека донеслася гарматна й рушнична стрілянина, як на фронті 3-ої дивізії, так і Запорізької Січі.
— Бувайте здорові! — поспішно попрощався Божко, сівши в авто, так і не давши мені дійти до голосу. Авто з гуркотінням рушило в бік м. Ялтушкова.
Після зустрічі з от. Божком, у нас залишилося невиразне уявлення щодо його особи. Авантюрист?.. Примхуватий?.. Екстравагантний?.. Здається нам, що він був авантюристичної вдачі, але його безперечне, стовідсоткове самодурство не викликає жадного сумніву. Про останнє свідчать оповідання старшин і козаків, що служили в його "Січі". Але рівнож безперечним був його організаційний хист, бо потрапив сам, за власною ініціативою, з формувати свою "Запорізьку Січ". Сталося це зараз же після повстання, що його очолив був Український Національний Союз. На початку приходу до влади Директорії, зформування Січі було вже фактом доконаним. Наказний Отаман того часу, О. Осецький, наказав переорганізувати її в 2-гу п. дивізію. Мавши великі сантименти до історичної Запорізької Січі, Божко мріяв про її відродження зі всіма старовинними звичаями й традиціями, на чолі з ним, як Гетьманом. Мрії ці перетворилися в нав'язчиву ідею й спричинилися до перетворення ним 2-ої дивізії в дивовижну військову формацію.
При ньому був спеціальний "бунчуковий курінь" для його власної охорони. Усі свої накази і розпорядження він підписував, "по-старому, нерегулярному" звичаю, лише гусиним пером, а всі справи, навіть фронтово-бойового характеру вирішувалися "сходом", але під його головуванням. Божко забрав із музею імені Поля в Січеславі (Дніпропетровську) гетьманську булаву й її завжди носили за ним …
У кінці серпня 1919 року 2-гу дивізію, з наказу штабу армії, розформовано, але Божко знову зформував свій "бунчуковий курінь" і приєднався до авантюрника ще більшого маштабу — зрадницького "батька-отамана" Омелька Волоха. У початках грудня 1919 р., між Божком і Волохом дійшло до непорозуміння. Побоюючись Божка, як свого конкурента, Волох наказав своєму прихильникові, що був джурою Божка, забити останнього, що той і зробив.
Марно згинувший отаман Божко відійшов до нашої новітньої історії, як постать контраверсійна. Якби його ілюзійні мрії про відновлення історичної Січі були не прийняли характеру ідеї фікс, він не хорував би на "отаманію" й міг би добре прислужитися Україні, що її він, без сумніву, по своєму любив. Розперезана дисципліна й бойова не витривалість 2-ої дивізії викликали були в штабі рамії поважне незадоволення, але всі намагання штабу виправити хиби "Січі" не давали бажаних наслідків, бо отаман Божко не тільки ставив опір цим намаганням, але ще й погрожував зняти "Січ" із фронту. Це й було причиною розформування "Запорізької Січі" — 2-ої п. дивізії армії УНР.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Третя Залізна дивізія» автора Удовиченко А.И. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XIV Оперативний плян 3-ої дивізії. Полк. Стефанів і "Гуцульський курінь". На спіткання з 2-ою дивізією. 3-ох кіннотників 7-го Синього полку — жертвою непорозуміння. Запорізька Січ і отаман Божко — ворог "реґулярщини"…“ на сторінці 2. Приємного читання.