Розділ «Додатки»

БЕРБЕНИЧУК Микола (1893, с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 8-ї сотні УСС.

БЕРКЕЩУКМихайло (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ-АРСЕНИЧ Василь (1894, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

БИБЛЮК Антін (1894, м. Косів —?). Стрілець 3-і сотні УСС. 28 квітня 1915 р. в бою на г. Маківці поранений у пальці розривом гранати.

БИБЛЮК Михайло (1898, с. Косів Старий Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 7-ї сотні УСС.

БІЛАН Пилип (1896, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 1 — ї сотні УСС.

БІЛАС Ростислав (10.06.1884, м. Надвірна — 7.12.1964, м. Мюнхен, Німеччина). Полковий лікар (1914–1916), санітарний референт у ранзі отамана при Державному секретаріаті військових справ ЗУНН, член Державної санітарної ради (1918–1919), лікар УГА. Середню освіту здобув у коломийській гімназії. Закінчивши 1910 року Львівський університет, був мобілізований до австрійського війська. Пройшов санітарно-лікарський вишкіл у Віденській військово-лікарській академії "Юзефінум". Спеціалізувався як терапевт в університетських клініках Відня (1912–1914). Отримав 7 високих відзнак. У травні 1919 р. потрапив до польського полону. Карався у Ланцуті і Бригідках. Після звільнення в 1920 р. займався приватною практикою у Бориславі. 1926 року переїхав до Львова, де безкоштовно працював в амбулаторії Народної лічниці. Член Українського лікарського товариства. Публікував статті у "Лікарському Віснику". У січні 1940 р. переїхав у м. Лодзь. 1945 року емігрував до Німеччини, де очолював відділ внутрішніх хвороб у лікарні Св. Йосифа в Реґенсбурзі (1948–1958). Допомагав українським біженцям. Похований на цвинтарі Вальдфрідгоф.

БІЛІНЧУК Михайло (1897, с. Жаб'е Косівського пов., тепер смт Верховина — 29.04.1915, г. Маківка). Січовий стрілець. В УСС із 2 березня 1915 року. Підчас шмурму російських позицій на г. Маківка смертельно поранений у голову.

БОГОНІС Михайло Васильович (21.11.1890, м. Косів — 1939?). Хорунжий Гуцульського ударного куреня УГА. Арештований енкаведистами 21 листопада 1939 року.

БОДНАРУК Василь (1896, с. Криворівня Косівського пов., тепер Верховинського р-ну —?). Десятник 5-ї сотні УСС. На початку вересня 1916 р. призначений комендантом чети 7-ї сотні.

БОДРУГ Ілля Прокопович (14.08.1893, с. Вижній Березів Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Командант 24-го Коломийського піхотного полку (австрійської армії, потім УГА), поручник австро-угорської армії, сотник УГА. Закінчив гімназію в Коломиї (1914). Воював на Італійському фронті. Інтендант військової команди Коломийської округи УГА (1918). Організатор перебрання влади в м. Коломиї й рідному селі в листопаді 1918 року. Існує помилкове твердження, що він восени 1919 р. помер від тифу в "чотирикутнику смерті". Насправді ж він залишився на Великій Україні, закінчив Одеський університет. Викладав у Ірослібентальському агрономічному технікумі Спартаківського р-ну Одеської області. 1924 року від нього надходили листи з УССР, а 1928 року він вислав фотокартку з курорту Батумі. Однак 1929-го листування урвалося. 19 грудня 1932 р. арештований за обвинуваченням в контрреволюційній повстанській організації 14 жовтня 1933 р. засуджений на 5 років позбавлення волі. Очевидно, знищений НКВД. Іменем Ілька Бодруга названа вулиця в м. Коломиї.

БОЄЧКО Іван (1897, с. Москалівна, тепер у межах м. Косова —?). Стрілець 3-ї сотні УСС.

БОЄЧКО Михайло (1895, с. Монастириське, тепер у межах м. Косова —?). Стрілець 7-ї сотні УСС.

БОЙКІВ Олександр Миколайович (28.08.1886, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну — 29.09.1968, м. Париж, Франція). Громадсько-політичний діяч, журналіст. Десятник УСС, підхорунжий УГА. В УСС із 1914 року. Отримав відзнаку "За хоробрість". У червні 1919 р. у складі Гірської бригади УГА перейшов Карпати й опинився на території Чехо-Словаччини. Разом з іншими вояками УГА інтернований у Німецькому Яблонному. 1925 року, склавши матуральний іспит, записався на електротехнічний відділ Карлового університету (м. Прага). 1927 року став членом Союзу українських націоналістичних організацій. Співпрацював у часописі "Розбудова нації". З березня 1930 р. — особистий секретар полковника Євгена Коновальця. З березня 1931 р. виїхав до Франції, де проводив культурно-просвітницьку роботу серед українських емігрантів. 1938 року заснував першу українську друкарню у Франції. 30 червня 1941 р. потайки приїхав до Львова, де брав участь у таємній нараді з питань організації антинімецької боротьби. Повернувся до Парижа, де в січні 1944-го був арештований гестапо. Ув'язнений у берлінській тюрмі. Звільнений завдяки заступництву українських заокеанських організацій. 1948-го відсудив українську друкарню та відновив видання "Українського слова". Очолював тереновий провіду Франції (1938–1948), член ПУН, референт преси й пропаганди (1954–1955), член Сенату ОУН (1964–1968).

БОЙЧУК Михайло (1895, с. Жаб'є Косівського пов., тепер смт Верховина — 4.09.1916, г. Лисоня). Січовий стрілець.

БОЙЧУК Петро (28.07.1896, с. Вербіж Нижній Коломийського пов., тепер Коломийського р-ну — 2.10.1968). Старший стрілець 6-ї сотні УСС (1916). Підстаршина УСС. Воював у лавах УГА проти поляків за Львів. Брав участь у боях за Київ у серпні 1919 року. 1949 року арештований і засуджений. В 1955 р. повернувся додому.

БОЙЧУК Федір (1893, м-ко Печеніжин, тепер смт Коломийського р-ну — 6.09.1916, м. Бережани, тепер Тернопільської обл.). Січовий стрілець. 4 вересня 1916 р. смертельно поранений на г. Лисоні. Помер у дивізійному шпиталі.

БОЙЧУК Юра (1896, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Стрілець булавного відділу УСС (1916).

БОРИС Іван (1897, с. Смодне Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?).

БОЦВІНЮК Дмитро (1892, с. Ясенів Косівського пов., тепер Верховинського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.