РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ ОФШОРНОГО БІЗНЕСУ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

• недостатньо ефективно працюючі органи юстиції.

У таких країнах зазвичай створюють фіктивні фірми, і цим обривають сліди фінансових операцій.

В експортно-імпортних операціях стадія "інтеграції" полягає в такому: укладають два договори – реальний і фіктивний (із завищенням суми угоди). За фіктивним договором гроші переказують фірмі-посереднику, що зареєстрована в офшорній зоні. Різниця між реальною і фіктивною цінами залишається на рахунку цієї фірми як прибуток.

Для інтеграції незаконних доходів назад у вітчизняну економіку використовують маніпулювання із цінами зовнішньоторговельних операцій. При цьому у документах завищують грошові суми, що переказують у країну, з метою виправдання вкладень відповідних грошей у банк. Крім цього, значна частина угод пов'язана із завищенням обсягу експорту з метою подальшого обґрунтування отриманих відповідних сум з-за кордону.

Слід також звернути увагу на те, що у процесі лібералізації валютної політики було прийнято низку законодавчо- нормативних актів, які в умовах України сприяють відпливу вільно конвертованої валюти за кордон. Згідно з п. 5 Положення "Про тимчасовий режим використання валютних рахунків" (№ 19029/39 від 12.01.93) валюту мають приймати без посвідчення джерел її походження. Це положення НБУ суперечить міжнародній практиці із цих питань. Крім цього, Указом Президента України від 1 серпня 1995 р. № 679/95 уповноваженим банкам дозволено відкривати анонімні рахунки фізичним особам як резидентам, так і нерезидентам. Тільки у 2001 р. указом Президента було заборонено відкривати та використовувати кодовані рахунки фізичних осіб. До того ж здійснення операцій за умови, якщо безготівкові розрахунки за ними перевищують еквівалент 50 тис. євро або розрахунки готівкою перевищують еквівалент 10 тис. євро визначено сумнівними" (Постанова Кабміну України від 29 травня 2002 р. № 700). Між тим, 2 грудня 1999 р. набрало чинності Положення НБУ "Про порядок емісії платіжних карт і здійснення операцій з їх використання", у режимі якого платіжні картки не підлягають декларуванню при перетині митних кордонів України. Це свідчить про те, що даний коридор законний для неконтрольованого вивезення вільно конвертованої валюти за межі України.

У подібному режимі використовують також лоро-рахунки, численні коррахунки українських комерційних банків за кордоном, дозволи на неповернення експортної виручки на територію

України після 90-денного терміну тощо. Зазначені приклади свідчать про недосконалість валютного законодавства, що дозволяє виводити з-під контролю величезні грошові потоки, а також про те, що, прагнучи створити засади відкритої та прозорої економіки, Україна, спираючись на міжнародний досвід, поступово запроваджує ефективніші механізми валютного регулювання. З огляду на це зменшення тіньових потоків у зовнішньоекономічній діяльності варто пов'язувати насамперед з удосконаленням норм валютного регулювання.

Нині офіційно в Україні офшорними зонами визнано 35 територій; певну частину офшорів занесено до "чорного" списку; експортно-імпортні операції з ними проводити не рекомендують. Зокрема, НБУ заборонив українським банкам встановлювати корвідносини з банками, зареєстрованими в Науру, а також Палау, Вануату, Антигуа і Барбуда (Малі Антильські о-ви) і на Багамських о-вах. Тим часом списки офшорних зон, офіційно визнаних в Україні, постійно змінюються. У підсумку, кількість офшорних юрисдикцій, не включених до офіційного переліку, обчислюють десятками, що ускладнює контроль над ними і робить його неефективним.

Згідно з Постановою Кабміну України від 29 травня 2002 р. № 700 перерахування суми коштів на рахунок особи, який відкрито в банку, зареєстрованому в офшорній зоні, або на рахунок аналогічного власника за кордоном віднесено до операцій сумнівного характеру. До цього слід додати, що частину коштів приховують, навіть не трансфертуючи через офшорні зони, при цьому використовують товариства з юридичною адресою в цих країнах, але діючи на території інших країн, наприклад, з допомогою банківських рахунків. Класичними є офшорні зони у країнах, що мають рахунки в банках Швейцарії, які відкривають на ім'я анонімних компаній, що знаходяться в Панамі, у Ліхтенштейні тощо. З огляду на це контроль за такими грошовими потоками є суттєвим в обмеженні вивезення коштів на закордонні рахунки.

Широкі можливості офшорних зон у реалізації схем із виведення і подальшого відмивання грошей, відсутність контролю за грошовими потоками спонукали офіційну владу США заявити про необхідність реформувати фінансову систему одного із най- популярніших офшорів Республіки Науру відповідно до міжнародних стандартів. Ведучі західноєвропейські й американські банки ("Deutshc Bank”, "Bankers Trust" та ін.) відмовляються від співпраці із фірмами і банками, зареєстрованими в офшорних зонах, і забороняють будь-які платежі і банківські проведення, що як виходять, так і надходять на їх адресу з таких юрисдикцій, як Антигуа і Барбуда, Вануату, Науру, Палау тощо.

Слід зазначити, що для України використання офшорних юрисдикцій переважно пов'язане з оптимізацією податкових платежів через неефективну податкову систему. Вивезення капіталу з України наразі відбувається зазвичай легальними каналами, але з використанням різноманітних маніпуляцій з експортно-імпортними цінами. З огляду на це основний потік грошей, що проходять через офшори, нині здійснюється учасниками цілком легальних зовнішньоторговельних операцій, що бажають оптимізувати виплату податків. Рішенню відпливу капіталів через офшорні юрисдикції варто протиставити ефективну податкову систему, знизивши податки і скоротивши їх кількість.

Прикладом для України може стати Грузія, де із 2009 р. діють вільні економічні зони – Кутаїсі, Поті і Тбілісі, і де влада провела низку реформ. Тепер зареєструвати бізнес у Грузії, незалежно від регіону, можна всього за день. Було зменшено кількість ліцензій, необхідних для відкриття власної справи. Влада також скоротила кількість податків і зборів із 21 до 5. Завдяки цьому в державі стало з'являтися дедалі більше інвесторів, насамперед із Туреччини, Китаю й арабських країн.

На базі закону "Про розвиток інформаційних технологій" у Грузії планують до кінця 2011 р. заснувати вільну економічну зону для іноземних компаній, які працюють у сфері комп'ютерних технологій, у галузі інформаційних технологій, програмування й аутсорсингу. Згідно з умовами діяльності, компанії, що працюють на експорт, одержать максимальні податкові пільги. На відміну від Грузії, в Україні у прямому сенсі знищують напрям IT-програмування й IT-аутсорсингу. Новий податковий кодекс забороняє використовувати спрощену систему оподаткування для багатьох IT-напрямів (стор. 459 затвердженого кодексу), таких як оптова і роздрібна торгівля через мережу Інтернет; діяльність із надання послуг інтернет-провайдерами; діяльність у сфері інформатизації; надання послуг доступу до мережі Інтернет; зовнішньоекономічна діяльність в ІТ-програмуванні.

Урегулювання діяльності офшорних компаній є необхідною умовою зниження тіньових потоків в експортно-імпортних операціях, тому що офшорні схеми відіграють у цьому процесі важливу, якщо не визначальну роль. Проте недооцінка регулюючих заходів і відсутність належного контролю за міжнародними фінансовими операціями активізували втечу капіталів не тільки нелегальними, але й легальними каналами.

Хоча пакет законів, що регулюють зовнішньоторговельну діяльність в Україні розроблено, однак до них весь час вносять доповнення, а суперечливий характер окремих законодавчих і нормативних актів ускладнює їх використання і відкриває можливості для численних порушень.

Для регулювання зовнішньоторговельної діяльності Україна використовує цілу систему інструментів, яку можна розділити на дві групи: економічні й адміністративні.

До економічних інструментів належать:

• у сфері імпорту – митні тарифи, численні податки і збори на товари, що ввозять, імпортні депозити;

• у сфері експорту – пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, пільги зі сплати податків і надання фінансової допомоги;

• адміністративні інструменти регулювання – це інструменти, що безпосередньо впливають на зовнішньоекономічні відносини: