РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ ОФШОРНОГО БІЗНЕСУ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

• банківсько-страхові (офшорні).

ВЕЗ можуть займати різну за розміром територію й охоплювати будь-яку кількість суб'єктів підприємництва. Спеціальні (вільні) економічні зони, незалежно від типу, що розміщуються на незаселеній території розміром до 500 га та мають лише об'єкти забезпечення життєдіяльності ВЕЗ, належать до локальних або точкових зон.

Метою створення ВЕЗ є:

• прискорення соціально-економічного розвитку регіонів розташування;

• залучення зовнішніх інвестицій;

• створення нових робочих місць і розв'язання проблем використання незайнятого працездатного населення;

• активізація підприємницької діяльності;

• стимулювання експортоорієнтованого (або імпортозамінюючого) виробництва;

• залучення й упровадження новітніх технологій;

• підвищення ефективності використання місцевих природних ресурсів.

Таким чином, заснування спеціальних (вільних) економічних зон має пов'язуватися насамперед зі створенням точок економічного зростання, відновленням депресивних районів і стимулюванням структурних зрушень в економіці.

Відсутність спеціальних економічних зон у господарській практиці держави можна віднести до негативних чинників, які стримують економічний розвиток проблемних територій і залучення в Україну іноземних інвестицій. Це підтверджують загальновідомі дані щодо закономірностей інвестування, розвитку виробництва та підприємництва у ВЕЗ різних держав світу.

Найінтенсивніший розвиток підприємництва та найбільші темпи економічного зростання характерні для етапів становлення і розвитку ВЕЗ. Зокрема, на зазначеному етапі розвитку річний приріст вкладених іноземних інвестицій до ВЕЗ становить зазвичай 35-75 %; середньорічні обсяги іноземного інвестування в розрахунку на одне підприємство – суб'єкт зони дорівнюють 90-250 тис. дол США; середньорічні темпи зростання промислового виробництва в зоні перебувають на рівні 130-175 %. Після закінчення етапу освоєння зони й утвердження спеціалізації економічних зон надалі середньорічні темпи зростання виробництва частково знижуються до 110- 130%. Слід мати на увазі, що питома вага торговельно- виробничих зон у міжнародній торгівлі наразі становить 20 % і має сталу тенденцію до щорічного зростання на два відсоткових пункти.

ВЕЗ також є важливим стимулом для ввезення до приймаючої країни іноземних інвестицій, абсорбуючи від 10 до 80 % їх сукупної вартості. Крім того, зони виробничого спрямування забезпечують у країнах Південно-Східної Азії від 10 % (Корея, Гонконг, Філіппіни) до 60 % (Сингапур) загальної кількості новостворених робочих місць. Проте досі в Україні не створено необхідних умов для залучення іноземних інвестицій. Так, за кумулятивним показником надходжень прямих іноземних інвестицій до держав, що мали централізовано керовану економіку, наша держава займає 16 місце. Підприємства з участю іноземного капіталу фактично не здійснюють впливу на розвиток підприємницької діяльності та виробництво в Україні, оскільки їх питома вага в загальнодержавному виробництві ВВП та національному доході становить 0,03 %.

Оскільки ВЕЗ – це певна територія, на якій встановлено і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України (приймаючої держави), то подібне утворення матиме такі переваги:

• невелика площа території зони дозволить обмежити ймовірні негативні результати її діяльності;

• визначеність типу та функціональної спрямованості ВЕЗ дозволить регулювати галузеву структуру зональних виробництв;

• наявність проекту (фактично – цільової комплексної програми економічного розвитку) означатиме врахування регіональних і загальнодержавних пріоритетів;

• гнучкість норм податкового та митного законодавства, що поширюється на суб'єктів зони та є винятком із загального податкового митного законодавства, дозволить на обмеженій кількості суб'єктів підприємництва і, відповідно, з мінімальними втратами бюджетних коштів у вигляді податкових платежів провести експеримент із різними системами оподаткування та виявити оптимальну схему;

• імідж зон як територій зі сталим законодавством, гарантіями та сприятливим інвестиційним кліматом, що склався у світі завдяки широкому розповсюдженню цієї форми територіально-господарської організації, дозволить стимулювати активне залучення іноземних підприємницьких інвестицій і повернення тих національних капіталів, що втекли за кордон останнім часом.