Розділ «4.3. Офшорні зони в Центральній Америці та Карибському регіоні»

Нині країни Центральної Америки і Карибського басейну найбільше популяризують діючі на їх території офшорні зони і фінансові центри, що спеціалізуються на наданні фінансових, банківських, комерційних й інших послуг. У регіоні діє близько 15 офшорних центрів, більшу частину яких розташовано у країнах Карибського басейну. Основними центрами міжнародного офшорного бізнесу в регіоні (станом на 1 жовтня 2010) є о. Ангілья, о. Аруба, о-ви Антигуа і Барбуда, Співдружність Багамських о-вів, о. Барбадос, Беліз, Бермудські о-ви, Британські Віргінські о-ви, о. Гренада, Домініка, Нідерландські Антильські о-ви, Республіка Панама, Кайманові о-ви, Коста-Ріка, Нова Зеландія, о-ви Сент-Вінсент і Гренадіни, Федерація Сент-Кіттс і Невіс, о-ви Теркс і Кайкос. Острівні держави Карибського басейну залучають іноземний капітал завдяки пільговій податковій політиці і мінімальній бюрократичності національного законодавства. Незважаючи на своє острівне положення, ці держави мають розвинену систему телекомунікацій (пошта, телефон, телекс) і повітряне сполучення з Північною Америкою і Європою. У них розвинена банківська інфраструктура, існує високий рівень банківського регулювання, не оподатковують прибуток.

Офшорні компанії, які реєструють у країнах Карибського басейну, є нерезидентами, процедуру реєстрації й управління ними значно спрощено, управління компанією може здійснюватися на основі анонімності при дотриманні повної конфіденційності, вимоги до фінансової звітності для офшорних компаній мінімальні, компанію звільнено (у більшості випадків повністю) від усіх місцевих податків, вона виплачує тільки щорічний реєстраційний збір. Щоправда, ці офшорні центри в більшості випадків виключені зі сфери впливу міжнародних податкових угод про запобігання подвійному оподаткуванню. Таким чином, багато офшорних центрів у країнах Карибського басейну є юрисдикціями з помірними умовами оподатковування, а більшість із них – податковими гаванями.

Єдиний недолік цих зон – їх низький престиж. Проте тут зареєстровано чимало солідних банків, інвестиційних фондів, страхових й інших компаній. Так, ще наприкінці 90-х pp. у Панамі було зареєстровано 337 тис. офшорних компаній, на Британських Віргінських о-вах – 208, на Багамах – 50, на Кайманових о-вах – близько 39, у Нідерладських Антилах – 22,5, на Барбадосі – близько 13 тис. У цих центрах діяло понад 2 тис. комерційних банків. Близько однієї п'ятої всього обсягу світових валютних операцій здійснюють через офшорні центри країн Латинської Америки і Карибського басейну.

Незважаючи на те, що законодавство цих країн загалом однакове, у кожної зони є своя спеціалізація. Панама давно відома як країна, що надає пільгові умови для реєстрації морських суден, Бермудські о-ви – як фінансовий центр, Британські Віргінські о- ви – як центр міжнародних комерційних операцій. Розглянемо деякі офшорні центри регіону.

Багами (Багамська Співдружність) – традиційна і широко відома безподаткова офшорна зона, що належить до податкових гаваней. Ця юрисдикція повністю виключає з розрахунку бази оподаткування податок на прибуток зареєстрованих компаній і має сприятливе валютно-фінансове законодавство. Основна форма компаній, що реєструють на Багамах, – міжнародна комерційна компанія, яка багато в чому нагадує акціонерне товариство. Міжнародна комерційна компанія, функціонуючи в офшорному режимі, веде комерційну діяльність поза територією своєї реєстрації і тільки з іноземними громадянами та компаніями для цієї юрисдикції. Компанія користується такими пільгами:

• повне звільнення від усіх місцевих податків;

• відсутність вимог з надання адміністративної і бухгалтерської інформації, щорічного фінансового звіту й аудиту;

• повної конфіденційності й анонімності власників компанії досягають випуском акцій на подавця без вказівки номіналу; можливість доступу до журналів реєстрації існує тільки для зареєстрованих акціонерів або за рішенням суду;

• компанії забезпечено максимальну безпеку капіталовкладень, включаючи зміну юридичної адреси, можливість переказу капіталовкладень в іншу країну, а також злиття і поглинання іншою компанією;

• допускають наявність одного акціонера, нарада ради директорів і щорічні збори акціонерів необов'язкові, їх можна проводити поза юрисдикцією реєстрації компанії;

• фінансову документацію можна зберігати в будь-якій країні;

• терміни реєстрації компанії становлять від трьох до п'яти днів, її вартість – приблизно 2 тис. дол США, а щорічні збори не перевищують 5 тис. дол США.

На Багамах зареєстровано понад 9 тис. компаній.

У другій половині 90-х pp. – початку нинішнього сторіччя найшвидше розвивалася офшорна зона на Британських Віргінських о-вах, яка є лідером серед світових офшорних центрів. Зона, розташована на островах на сході Карибського моря, має гарні комунікації, прямий повітряний зв'язок із США, а також інші повітряні лінії. Законодавство цієї популярної безподаткової зони схоже на те, що діє на Багамах, навіть типова назва офшорних фірм та ж – міжнародна комерційна компанія. Однак це не офшорна зона в її класичному розумінні. Її вигідність пов'язана зі сприятливою системою податкових угод, умовами роботи офіційних представництв й іншими пільгами, що надають зареєстрованим у ній компаніям. У цьому офшорному центрі стягують невеликий податок на прибуток; компанії, зареєстровані в зоні, використовують як транзитні для внутрішньофірмових (трансфертних) переказів капіталів. Кінцевим пунктом такого трансферту в більшості випадків офшорні компанії у класичних податкових гаванях.

Нині в зоні відбувається швидке зростання кількості офшорних компаній. У 1988 р. там було зареєстровано 7,1 тис. компаній, у 1991 – 15,6, у 1996 – 43, а у 2009 р. уже 74 тис. нових міжнародних комерційних компаній. Таким чином, за деякими оцінками, у реєстрі Британських Віргінських о-вів за 10 років – з 1998 по 2009 pp. було зареєстровано 300 тис. міжнародних компаній, а нині їх кількість перевищила 800 тис. Доходи від офшорного бізнесу і туризму формують значну частину бюджету країни.

Великим офшорним центром є Панама – незалежна країна в Центральній Америці, що користується великою популярністю у судновласників. Панама – один із найбільших у світі торговець національним прапором, що надає пільгові умови для реєстрації морських суден. За кількістю зареєстрованих суден (понад 13 тис.) країна і зараз посідає перше місце у світі. До реєстру суден Панами можуть бути занесені судна, довжина яких 20 м і більше, а водотонажність – принаймні 50 т. Відповідно до міжнародної практики це мінімальні вимоги до розмірів і тоннажу судів.

Найбільшу привабливість панамського суднового реєстру зумовлюють два чинники:

• можливість подвійної реєстрації;

• відсутність податків на доходи і майно, за винятком реєстраційних і щорічних стандартних податків та зборів за мінімальними ставками.