Розділ «4.4. Офшорні зони в Африці»

Африка також має у своєму розпорядженні широку мережу офшорних центрів, які розташовані в Ліберії, Маврикії, Ботсвані, на о. Майдера та Канарських і Сейшельських о-вах.

Ліберія є великим офшорним центром на континенті і спочатку цю зону використовували як офшор із винятковою спеціалізацією на реєстрації суден, що брали участь у міжнародних перевезеннях. Відповідно до Закону про мореплавання ліберійський прапор може бути використаний будь-якою ліберійською нерезидентною компанією і ліберійським іноземним підприємством у сфері судноплавства. Іноземне судноплавне підприємство може бути зареєстроване Міністерством закордонних справ Ліберії. На підставі такої реєстрації підприємства сплачують внесок у розмірі 1525 дол США. Щорічний збір становить 500 дол США. Дешевизна і простота реєстрації судновласницьких підприємств, необтяжливість реєстраційних процедур, високі вимоги до конфіденційності інформації сприяли тому, що Ліберія залишається світовим лідером із загального тоннажу зареєстрованих суден.

Останні десятиріччя спектр послуг і податкових переваг Ліберії постійно розширювався, і країна увійшла до провідних багатоцільових офшорних центрів. Крім реєстрації суден, офшорні компанії Ліберії широко використовують для міжнародного управління активами, податкового планування для фізичних осіб, а також у схемах міжнародної торгівлі. Розширенню сфер діяльності сприяли різні пільги, що діють у зоні. Відповідно до податкового законодавства Ліберії зареєстровані у країні корпорації не підлягають оподаткуванню прибутку при одночасному дотриманні двох умов:

• якщо не менше 75 % статутного капіталу прямо або опосередковано належить нерезидентам;

• якщо дохід корпорації отриманий із джерел за межами Ліберії.

Крім того, для компаній-нерезидентів відсутня необхідність розкриття імен реальних власників, акціонерів, директорів, не потрібне надання щорічних звітів про діяльність компанії, для офшорних компаній немає необхідності мати зареєстрований офіс у країні. Додаткову привабливість Ліберії надають такі чинники, як відсутність будь-яких валютних обмежень на діяльність нерезидентів, чіткі вимоги до збереження конфіденційності, використання американського долара нарівні з ліберійським.

Щорічно в офшорному центрі реєструють 10-12 тис. компаній, а всього в реєстр зони внесено близько 337 тис. компаній.

Іншим офшорним центром, створеним відносно недавно, але, що має значний потенціал зростання, є Республіка Маврикій. Це острівна держава, розташована на перехресті торговельних шляхів, що пов'язують Європу, країни Африки і Південно- Східної Азії, а також Індію, почала виконувати функції офшорного центру з 1992 р. Економічне становище у країні досить стабільне, Маврикій дотримується переважно ринкових методів господарювання, на острові розвинена банківська система, а також фінансова сфера. За рівнем технологічної оснащеності телекомунікаційними мережами і доступу до Інтернет, що сприяють розвитку фінансових послуг, Маврикій займає одне з перших місць серед країн Африки і Південної Азії.

Базовим нормативним актом для формування офшору на острові став ухвалений у 1992 р. "Закон про офшорну діяльність на Маврикії", тоді ж було засновано урядовий орган – Управління з ділової активності в маврикійському офшорі. Останньою було розроблено систему законодавчих актів, що регулюють діяльність офшорних компаній і банків, завдяки чому Маврикій за рівнем розвитку даного законодавства можна зрівняти з такими визнаними офшорними центрами, як о. Мальта і Багамські о-ви. На Маврикії реєструють різні типи компаній, але головними серед них є міжнародні компанії, для яких передбачено більш пільгові умови, ніж для інших компаній. Міжнародну компанію можна зареєструвати протягом одного робочого дня, однак для неї обов'язкова наявність зареєстрованого на острові офісу з поштовою адресою.

У 2000 р. з'явилося істотне нововведення в корпоративному законодавстві Маврикія: набув чинності Закон про "стільникові" компанії, своєрідність яких полягає у тому, що їх статутних капітал розділений на частки, тобто "стільники", кожна з яких захищена від можливих вимог кредиторів до інших сегментованих часток капіталу. З огляду на це ризики банкрутств і відповідальності в таких компаніях достатньо розмежовані, їх активи не змішуються, і директори "стільникової" компанії зобов'язані вести справи кожного сегмента окремо.

Інша сфера діяльності офшорного центру – реєстрація судноплавних компаній у маврикійському відкритому судновому реєстрі. На Маврикії офшорні судноплавні компанії вільні від валютного контролю в портах приписки їх суден. Зареєстровані в республіці нерезидентні судноплавні компанії звільняють від усіх місцевих податків, якщо вони одержують доходи від фрахту за межами країни реєстрації. Замість цього судноплавні компанії платять помірні реєстраційний і річний збори залежно від водотоннажності і призначення судна. Судна, які реєструють, мають бути не старші 15 років і відповідати кваліфікації, яку затверджує директор із судноплавства. Тимчасову реєстрацію проводять на термін шість місяців, постійну – на рік з подальшим продовженням.

В офшорному центрі здійснюють також страхову діяльність. Офшорні страхові компанії можуть бути засновані як самостійні організації відповідно до Закону про компанії 1984 р. або як філії інших компаній. Реєстраційний внесок становить 500 дол США, а щорічне мито – 1,5 тис. дол США.

Відмінною рисою офшорного центру Маврикій є його орієнтація на створення інвестиційних фондів для роботи з індійськими акціями й іншими цінними паперами Індії. За оцінками, через Маврикій в Індію щорічно інвестують (переважно країни Південно-Східної Азії) кілька мільярдів доларів, що є значною часткою прямих іноземних інвестицій у цю країну. Таким чином, острівна держава Маврикій відіграє значну роль у капіталовкладеннях в економіку Індії. Проте останнім часом Маврикій прагне диверсифікувати спрямованість фінансових потоків з метою ослаблення їх орієнтації на індійський ринок і розширення зв'язків із ринками африканських країн, а також країн Близького і Середнього Сходу. Основні інвестиційні фонди проявляють більшу зацікавленість у виході на ринки країн Перської затоки, а також Пакистану і Бангладеш. Офшорний бізнес – найважливіша частина економічної системи Маврикія і він значно впливає на показники економічного зростання країни. Нині частка офшорного сектора у ВВП Маврикія – приблизно 25 %.

Конкурентоспроможність офшорного центру зростає у зв'язку з низькою платою за надання послуг із реєстрації й утримування компаній. Так, вартість реєстрації компанії, включаючи оплату за перший рік, становить 1990 дол США, щорічна плата за звільнення від податків із другого року – 150 дол США, терміни реєстрації компанії – до семи днів. Вартість надаваних офшорних послуг на Маврикії значно нижча, чим у відомих європейських юрисдикціях – на о-вах Мен і Кіпр. За кількістю офшорних компаній Маврикій входить до десятки офшорних центрів країн, що розвиваються, а розбудовуючи офшорний бізнес, ця мала острівна держава знайшла свою нішу у світовій економіці, що забезпечує йому стабільні доходи.

Сейшельські о-ви. Хоча згідно із законодавством республіки Сейшельські Острови іноземний інвестор має можливість заснувати підприємства всіх відомих організаційно-правових форм, на практиці тільки класичні офшорні компанії і трасти доступні для володіння й управління нерезидентам.

Контроль, регулювання, ліцензування і реєстрацію офшорних компаній покладено на Службу з обслуговування міжнародного бізнесу Сейшельських Островів (Seyshelles International Business Authority (SIBA)). Загалом SIBA працює за принципом супермаркету, здійснюючи ліцензування управління основами всього офшорного бізнесу на Сейшельських о-вах. SIBA – реєстратор усіх видів офшорних компаній і трастів, регулює їх діяльність у вільній зоні міжнародної торгівлі. SIBA є одним із найоперативніших реєстраторів офшорних компаній у світі, про що свідчить, наприклад, той факт, що Свідоцтво про реєстрацію офшорної компанії може бути видане протягом години.

Закон Сейшельських о-вів про міжнародні підприємницькі компанії (International Business Companies Act) увібрав у себе все краще, що було раніше винайдено світовою офшорною думкою, а саме:

• можливість реєстрації та легалізації назви офшорних компаній і статутів будь-якою мовою народів світу (з обов'язковим перекладом англійською або французькою);

• володіння й управління офшорною компанією однією особою (фізичною або юридичною);