Розділ «МОДУЛЬ I. Основи методології інвестиційного аналізу»

де тг - доходність акцій (власного капіталу) підприємства в період £, одн. або%;

г - середнє значення доходності акцій підприємства за період наявних статистичних спостережень, одн. або %;

тш - середня доходність акцій на фінансовому ринку в період £, одн. або%;

гпй - середнє значення середньої доходність акцій на фінансовому ринку за період наявних статистичних спостережень, одн. або %.

Якщо р = 1, то ризик інвестування в акції даного підприємства (проект) відповідає середньому рівню ризику, що існує на фондовому ринку. При цьому доходність цінних паперів даного підприємства дорівнює середній доходності аналогічних цінних паперів на ринку. Якщо р > 1, то ризик цінних паперів підприємства є вищим за середній ринковий, та, навпаки.

Отже, чим вище чутливість бізнесу компанії до ринку, тим більше буде її р-коефіцієнт. Підприємства з сезонним характером виробництва мають вищий рівень р-коефіцієнту. Так, за даними міжнародних аналітичних видань встановлені такі галузеві р-коефіцієнти: для будівництва - 1,88, для електроенергетики - 0,75, для телекомунікаційної галузі - 0,79.

При застосуванні галузевих значень, якщо підприємство здійснює декілька видів діяльності, то його р-коефіцієнт доцільно визначати як середню величину з р-коефіцієнтів цих видів діяльності, зважену за їх питомою вагою в обсягах реалізації.

Якщо оцінюються інвестиції в малі та середні підприємства, для яких р не розраховується та ризик вкладання в які є вищим, то ставку доходності рекомендується збільшувати в межах до 5%.

Несистематичні ризики, зумовлені структурою джерел фінансування проекту, можна врахувати в моделі САРМ шляхом застосування важільної р (Equity (Unlevered) Beta), тобто р-коефіцієнта підприємства, що фінансується із залученням позикового капіталу. Вона розраховується за такою формулою:

де PL - важільна р, одн.;

Р - р-коефіцієнт в умовах використання виключно власних джерел фінансування (коефіцієнт за акціями підприємства), одн.;

ПК - позиковий капітал, грош. одн.;

ВК - власний капітал, грош. одн.

Премія за ринковий ризик (Risk Premium) формується як різниця між середньою ринковою та безризиковою доходністю, помножена на р-коефіцієнт підприємства (проекту). Провідними аналітичними виданнями на підставі статистичних досліджень за період від 30 років та більше середня величина ринкової маржі (понадбезризикового доходу) оцінюється на рівні 3-5%.

Проте, цей "розрив" між середньою ринковою та безризиковою доходністю не є однаковим на всіх фінансових ринках, оскільки він залежить від якісного складу (фінансової надійності) підприємств, акції яких розміщуються в лістингу. Так, А. Дамодараном запропоновано один з можливих варіантів розподілу понадбезризикового інвестиційного доходу за різними типами фінансових ринків (табл. 1.6).

Необхідність застосування додаткових поправок на ризик для малих підприємств у розширеній моделі САРМ зумовлена високою ймовірністю їх неплатоспроможності. Розмір премії за таким ризиком становить до 75% від розміру безризикової ставки.

Розмір премії за ризик ненадійності учасників проекту (окремих підприємств) визначається експертами для кожного учасника проекту з урахуванням його функцій, зобов'язань перед іншими учасниками і зобов'язань інших учасників перед ними. В загальному випадку на її величину впливають такі фактори: обмеженість доступу до капіталу; структура власності та наявність обмежень щодо розпорядження активами; частка компанії на ринку; номенклатура та асортимент продукції; концентрація клієнтів, залежність від покупців та постачальників тощо. Зазвичай поправка на цей вид ризику не перевищує 5%.

Таблиця 1.6

Понадбезризиковий інвестиційний доход для різних фінансових ринків*

* - GBR - рівень доходності облігацій державного казначейства США