Національний ощадний банк – колишній Поштово-Ощадний банк (1861 р. створення). Його основною метою діяльності є залучення заощаджень і виплата процентів за ними, а також фінансування державних позик. Кредитів банк не видає. Оскільки кошти, залучені банком, інвестуються в державні цінні папери, депозити вкладників гарантуються державою. Нині Національний ощадний банк акумулює заощадження населення через мережу поштових відділень, кількість яких перевищує 20 тис.
Особливим банківським статусом наділений ще один найбільший банк країни, створений для розрахунків через поштові відділення – Національний Жиробанк, що є державним підприємством і конкурентом для комерційних банків.
До групи ощадних установ відносяться і будівельні товариства, які існують понад 200 років та акумулюють найбільшу частину заощаджень населення. Ресурси будівельних товариств вкладаються переважно в довготермінове кредитування будівництва або купівлю житлових будинків, у цінні папери. Нині серед будівельних товариств відбувається процес централізації, вони почали займатися багатьма банківськими операціями та торгівлею нерухомості.
Страхові компанії та пенсійні фонди, крім своєї професійної спеціалізації – страхування і приватного пенсійного забезпечення, спрямовують акумульований позичковий капітал у довготермінові інвестиції. Ці установи створюються як державними корпораціями, так і приватними фірмами, і акумулюють досить великі кошти. Сьогодні вони становлять самостійну ланку кредитної системи Великобританії, розвиток якої заохочує уряд. Кошти, що мобілізуються ними, вкладаються в операції на термін 20-25 років (переважно в акції та інші цінні папери).
Британський ринок страхових послуг є найбільшим у Європі і другим за розміром у світі після СІЛА. Унікальність лондонського ринку страхування полягає в тому, що він є більш інтернаціональним, аніж в інших країнах світу. Страхові компанії Лондон-сіті й корпорація "Ллойдс" (Lloyd's) посідають перше місце у світі за обсягом страхування морських та авіаційних перевезень (20% світового ринку). Зауважимо, що на Балтійській біржі у м. Лондоні укладається від третини до половини всіх світових угод із фрахтування морських суден. На Лондонський ринок припадає більше 1/5 міжнародних договорів із перестрахування [41, с. 323]. У 2007 р. преміальний дохід британського страхового ринку становив 262,6 млрд, фунт стерлінгів, що на 25% більше, ніж у попередньому році. Така динаміка зумовлена збільшенням страхових премій на довгострокове, переважно пенсійне, страхування [274, с. 7].
Пенсійний ринок Великобританії також найбільший у Європі. До структури пенсійного забезпечення країни входять три базових рівні: перший – державна пенсія за віком; другий – державна пенсія за вислугу років; третій рівень – недержавна довічна пенсія за вислугу років, її особливість – стимулювання державою роботодавців у справі виготовлення пенсійних схем за допомогою значних податкових пільг [39, с. 100].
Пенсійні фонди працюють за стандартною системою діяльності таких небанківських фінансово-кредитних установ в інших країнах. Але особливості національного пенсійного законодавства надають їм більші можливості щодо акумуляції капіталу [132].
Інвестиційні трасти займаються винятково операціями із цінними паперами. їх капітал створюється у результаті акумулювання коштів приватних інвесторів за допомогою емісії акцій і облігацій. Сформований ними капітал вкладається у цінні папери інших компаній. Особливістю цих установ, що не мають регулярних джерел надходжень (депозитів, страхових внесків тощо), є значна залежність від ринкової кон'юнктури. Під час падіння курсів цінних паперів вони зазнають фінансових труднощів і фінансових втрат.
Довірчі пайові фонди, як і інвестиційні трасти, акумулюють грошовий капітал і вкладають його в цінні папери. Однак, на відміну від інвестиційних трастів, пайовики в будь-який час можуть продавати свій пай провідній компанії, у зв'язку з чим капітал пайових фондів може змінюватися. Грошові кошти фондів – це довірча власність приватних осіб, передана їм на збереження. Вони не мають права емітувати на ринку власних зобов'язань чи капіталізувати частину свого прибутку. Багато довірчих пайових фондів пов'язані з банками і страховими компаніями.
Фірми венчурного фінансування – спеціалізовані установи, що здійснюють на грошовому ринку країни операції, пов'язані з придбанням участі та кредитуванням нових компаній. Почали створюватися з 80-х pp. XX ст.
Фінансові корпорації спеціалізуються на кредитуванні окремих фірм, що не мають доступу до звичайних джерел позичкового капіталу. Найбільші з них – фінансова корпорація промисловості, сільськогосподарська іпотечна корпорація тощо.
Слід зупинитися і на діяльності лізингових компаній. В таких установах кредит носить безготівковий характер. Позичальник отримує у своє розпорядження обладнання, що належить дочірній компанії банку, що спеціалізується на лізингу. Контракт укладається на 5 років. Після завершення даного терміну позичальник може або викупити обладнання, або продовжити його оренду, але в обох випадках на пільгових умовах. Середня ставка за лізинговими платежами в квартал складає 6% від початкової вартості обладнання, що орендується, і включає в себе амортизацію і позичковий процент.
Отже, кредитна система Великобританії має добре організовану фінансову інфраструктуру, спирається на потужний грошовий ринок і має тісні зв'язки з головними фінансовими центрами світу. Для неї характерні високий рівень "поділу праці" між різними фінансово- кредитними інститутами, всебічна розгалуженість і велика кількість різних типів фінансово-кредитних інститутів. Крім того, наявність в кредитній системі Великобританії небанківських фінансово-кредитних установ, функціонування клірингових, торговельних та іноземних банків, що приймають депозити, відсутність антимонопольного законодавства, робить британську кредитну систему унікальною.
ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Другий рівень кредитної системи Великобританії“ на сторінці 3. Приємного читання.
