Банк Рима (Banco di Roma) – італійський комерційний банк, заснований у 1880 р.
Банк св. Георгія (Casa di San-Giorgio) – генуезький жиро й вексельний банк, заснований у 1407 р.
Банк св. Духа (Banco di S. Spirito di Roma) – італійський комерційний банк.
Банк Сицилії (Banco di Sicilia) – італійський комерційний банк.
Банк споживчого кредиту – спеціалізована кредитна установа, що надає споживчий кредит.
Банк Сполучених Штатів – центральний емісійний банк США. що функціонував в періоди 1791-1811 pp. і в 1816-1832 pp.
Банк Токіо (Bank of Tokyo LTD) – комерційний банк Японії, що спеціалізується на проведенні валютно-кредитних операцій. Реорганізований у 1946 р. на базі Йокогамського монетного банку.
Банк у вигляді акціонерних товариств – банк, який формує капітал за рахунок випуску і розміщення акцій банку.
Банк Франції (Banque de France) – центральний банк Франції, заснований у 1800 р. З 1948 р. – єдиний емісійний банк країни.
Банк Японії (Bank of Japan) – центральний емісійний банк Японії, заснований у 1882 р.
Банки штатів – нечлени ФРС (State-chartered non-member bank – SNMB) – банки США, що підпорядковуються законодавству окремих штатів країни і не являються членами ФРС.
Банки штатів – члени ФРС (State-chartered member bank – SMB) – банки США, що підпорядковуються законодавству окремих штатів країни і є членами ФРС.
Банківська діяльність – сукупність дій банківської системи щодо обігу грошей, цінних паперів і валютних цінностей як засобів платежу, збереження і як товару.
Банківська система – сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють в рамках загального грошово- кредитного механізму: 1) однорівнева – організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, відповідно до діючого банківського законодавства, яка передбачає горизонтальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. При цьому всі банки, що діють у країні (включаючи й центральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з тоталітарним, адміністративно-командним режимом управління; 2) дворівнева – верхній рівень системи представлений центральним (емісійним) банком, а на нижньому рівні діють комерційні банки, що підрозділяються на універсальні та спеціалізовані банки, і небанківські фінансово-кредитні інститути.
Банківський комісаріат Міністерства державної казни – установа банківського нагляду, що була заснована в Польщі у 1927 р.
Банківський кредит – кредит, що надається спеціалізованими кредитними установами – банками.
Банкірський дім Ротшильда – банківський дім, заснований у XVIII ст. Мав відділення у Франкфурт-на-Майні, Відні, Лондоні, Неаполі, Парижі. З них збереглися банки в Лондоні (1804 р.) та Парижі (1817 р.).
Банкірські доми – приватні банківські установи, що належать банкірам чи групі банкірів, об'єднаних у товариства з обмеженою відповідальністю.
Банкноти (англ. Banker's notes – запис банкіра) – векселі емісійного банку, які заміщають в обігу приватні векселі, служать кредитними грішми і підлягають розмінюванню на золото і срібло.
Бенк оФ Америка корпорєйшн (Bank of America Corporation) – банківська корпорація США, заснована у 1968 р.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК“ на сторінці 3. Приємного читання.
