Після розпаду СРСР економіка Білорусії знаходилася в кризовому стані. На початку 1992 р. в країні було введено купонну систему, а в травні 1992 р. згідно рішення уряду Республіки Білорусь в обіг було випущено розрахункові квитки Національного банку Республіки Білорусь наступних переваг: 50 копійок; 1; 3; 5; 10; 25; 50 і 100 рублів. В подальшому були введені в обіг розрахункові білети вартістю 200 і 500 (1992 р.), 1000 (1993 р.), 5000 і 20000 (1994 р.), 50000 (1995 р.), 100000 (1996 р.), 500000 (1998 р.), 1000000 та 5000000 (1999 р.) рублів.
Хоча розрахункові квитки Національного банку Республіки Білорусь не були оголошені грошовими знаками і випущені спочатку на додаток до основної грошової одиниці (радянського, а згодом і російського рубля), наступні події звели їх у ранг готівкових білоруських рублів. 1 у травні 1994 р. Постановою Національного банку Республіки Білорусь єдиним платіжним засобом на території Республіки Білорусь було визнано білоруський рубль, а в готівково- грошовому обороті – банкноти, іменовані розрахунковими квитками.
Курс монетарної політики держави було направлено на поетапне звуження вільного ціноутворення на внутрішньому валютному ринку і введення обмеження для юридичних і фізичних осіб з придбання іноземної валюти. Поступово сформувався чорний валютний ринок.
Економічна політика держави в 90-х pp. XX ст. вимагала великих грошових вливань. 1 з метою покриття гострого дефіциту готівки на початку травня 1992 р. в обіг за курсом 1:10 паралельно з російським рублем було впроваджено розрахунковий білет – білоруський рубль. До початку 1993 р. Білорусь не форсувала процес витіснення з грошового обігу російської валюти. В січні 1993 р. центральний банк країни почав встановлювати єдиний курс білоруської грошової одиниці до твердих валют і наприкінці лютого цього ж року прийняв рішення про новий порядок організації розрахунків з Росією, що передбачав обмеження строків перебування російських рублів на рахунках білоруських підприємств 20 днями, після чого вони мали бути продані за комерційним курсом на внутрішньому валютному ринку чи Національному банку Республіки Білорусь.
Позбавлений самостійності Національний банк Республіки Білорусь почав використовуватися урядом як друкарський верстат, випускаючи мільярди незабезпечених рублів. І через таку безконтрольну емісію рублів Національного банку Республіки Білорусь національна валюта практично перестала використовуватися в зовнішньоекономічних розрахунках. 20.08.1994 р. була проведена деномінація білоруського рубля – у 10 разів [101, с. 368]. За період 1996-2000 pp. обсяг несплаченої заборгованості держави перед комерційними банками зріс більш ніж у 140 разів. Центрбанк країни з метою підтримки їх ліквідності надавав позики банкам. Критичний стан банківської системи було викликано тиском держави, яка вимагала від банків кредитувати збитковий агропромисловий комплекс. В результаті 10 з 27 білоруських комерційних банків знаходилися на початку 2000 р. в процесі ліквідації.
Республіка Білорусь є членом ряду міжнародних фінансових, валютно-кредитних установ. Так, у 1992 р. вона стала членом Міжнародного валютного фонду (МВФ), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР) тощо.
Починаючи з 1994 р., Республіка Білорусь почала активно діяти у напрямі інтеграції з Російською Федерацією. Йшла мова і про введення єдиної білорусько-російської валюти. Так стаття 13 "Договору про створення Союзної Держави", підписаного в 1999 р., передбачала введення єдиної грошової одиниці. І 30.11.2000 р. в м. Мінську було підписано Міждержавну угоду між Республікою Білорусь та РФ "Про введення єдиної грошової одиниці і формування єдиного емісійного центру Союзної держави". Зміст угоди передбачав, що роль єдиної грошової одиниці з 01.01.2005 р. буде виконувати російський рубль, а з 01.01.2008 р. буде введено єдину грошову одиницю Союзної держави. Щодо вибору регулюючого та контролюючого центру, то розгорілася дискусія – чи повинно це бути м. Москва, м. Мінськ, або якесь інше місто? Однак, згодом Росія і Республіка Білорусь заявили, що не готові до введення єдиної валюти з 2005 р. і не можуть назвати нові терміни до тих пір, поки не будуть створені економічні умови для цього рішення, зокрема, поки не вирішаться питання щодо емісійного центру і вирівнювання економічних умов в цих двох країнах [101, с. 369].
01.01.2000 р. в Білорусії була проведена деномінація рубля, покликана у тому числі стабілізувати національну валюту. За вимогою російської сторони пріоритетом політики Національного банку Республіки Білорусь стала підтримка курсу рубля. Було дозволено продаж дол. США в обмінних курсах, відкрито доступ банків-нерезидентів на внутрішній валютний ринок і знято обмеження щодо використання білоруського рубля в зовнішньоекономічних операціях. Все це призвело до стабілізації курсу білоруського рубля. На тлі позитивних змін в економіці і податковій сфері Республіки Білорусь (зниження ПДВ з 20% до 18%, податку з обороту з 4,5% до 4,15% і т. д.) з початку 2004 р. до 2010 р. курс білоруського рубля по відношенню до дол. США і російського рубля залишався фактично незмінним. Він все більше користувався довірою населення, про що свідчило постійне зростання банківських депозитів в національній валюті. Темпи інфляції в період 2002-2006 pp. постійно знижувалися: в 2002 р. вона складала 34,8%, у 2003 р. – 25,4%, у 2004 р. – 14,4%, у 2005 р. – 8,0%, у 2006 р. – 6,6%. 1 по мірі зниження інфляції Нацбанк Республіки Білорусь з метою стимулювання зростання економіки поступово знижував і ставку рефінансування. Так, на початок 2004 р. вона складала 28%, на початок 2005 р. – 17%, на початок 2006 р. – 11%, а на початок 2007 р. – 10%. У зв'язку з ажіотажним попитом на валюту в умовах різкого підвищення ціни на закуповуваний Республікою Білорусь природний газ (2007 р.) було прийнято рішення про підвищення ставки рефінансування з 10% до 11%. Однак після стабілізації ситуації ставка рефінансування була знижена до 10% в кілька етапів, а з 01.07.2008 р. вона була знову підвищена до 10,25% і станом на 11.10.2010 р. становила 10,5% [179].
З 01.01.2009 р. Національний банк Республіки Білорусь здійснив перехід до механізму прив'язки курсу білоруського рубля до кошика іноземних валют, одночасно девальвувавши його на 20,5% по відношенню до дол. США. Інфляція в січні-квітні 2010 р. становила 3,1% (6,5% за аналогічний період 2009 р.).
Навесні 2011 р. різко зросла різниця між офіційним та тіньовим курсами іноземної валюти. Відтак 23.05.2011 р. Нацбанк Республіки Білорусь девальвував рубль на 56%, що спричинило різке подорожчання товарів у країні та стало однією з причин масових протестів. Відпустивши рубль, центральний банк країни обмежив можливість поширювати валютний коридор більше ніж на 2% від офіційного курсу. Відтак операції на міжбанківському ринку майже припинилися. Водночас Нацбанк Республіки Білорусь заявив, що не продаватиме валюту для обмінних пунктів. Це спричинило відсутність іноземної валюти у вільному доступі [179].
З 01.06.2011 р. Національним банком Республіки Білорусь було повністю припинено емісійне кредитування державних програм. В даний час рефінансування банків здійснюється тільки через стандартні операції регулювання ліквідності (на ринкових умовах і на короткі терміни). У разі виникнення потреби в короткостроковій підтримці ліквідності банки використовують можливості рефінансування в Національному банку Республіки Білорусь через постійно доступні інструменти (кредит овернайт і своп овернайт), а також на ломбардних кредитних аукціонах. При цьому в міру підвищення ставки рефінансування і ставок за інструментами регулювання ліквідності банків вартість рефінансування для них постійно збільшується [101, с. 371-372].
Ставка рефінансування Національного банку Республіки Білорусь з початку 2011 р. була підвищено до 30% річних (рис. 9.1), а ставки за постійно доступними операціями підтримки ліквідності збільшені на 21 відсотковий пункт до 37% річних. На ломбардних аукціонах ресурси банкам надаються Національним банком Республіки Білорусь за максимальною вартістю, наближеною до процентних ставок за постійно доступними операціями рефінансування.
Рис. 9.1. Розмір базової ставки рефінансування Національного банку Республіки Білорусь за 1-ІІ1 квартали 2011 р., % річних [179]
Загалом, процес формування грошово-кредитної системи Республіки Білорусь має цікаву історію і в її становленні й розвитку знаходять своє відображення певні об'єктивні закони й тенденції.
Національний банк Республіки Білорусь
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ“ на сторінці 2. Приємного читання.
