Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

Банк фінансування капітальних вкладень СРСР (Будбанк) мав незначну мережу установ на території країни, які здійснювали фінансування капіталовкладень в промисловість, транспорт, зв'язок, освіту, науку, культуру, охорону здоров'я, торгівлю, житлове і комунальне господарство [205, с. 376]. Крім того, Держбанк СРСР і Будбанк СРСР були основними акціонерами радянських акціонерних банків за кордоном: "Восход" – у Цюріху, "Західно-Східний комерційний банк" – у Франкфурті-на-Майні, "Дунайський банк" – у Відні; "Комерційний банк" – у Люксембурзі [205, с. 376].

Зовнішторгбанк СРСР мав невелику мережу установ – 17 відділень на території країни і одне – у Швейцарії. У своїй роботі Зовнішторгбанк широко використовував кореспондентські відносини: у 131 країні він підтримував зв'язки з 1835 банками-кореспондентами [143, с. 281].

Державні трудові ощадні каси мали до початку 1986 р. досить розгалужену мережу – 78,5 тис. ощадкас. Загальне керівництво їх діяльністю здійснював Держбанк СРСР. У свою чергу, система "Держтрудощадкас" (Державних трудових ощадних кас) очолювалася правлінням, якому були підпорядковані головні управління союзних республік. На території автономних республік, областей і районів керівництво діяльністю ощадкас здійснювали відповідно республіканські, обласні і районні управління. Безпосередньою зв'язною ланкою в цій системі були ощадні каси-центральні, каси 1- го і 2-го розрядів та агентства. Центральні ощадні каси здійснювали управління діяльністю ощадкас на території міста або району і надавали всі види операцій, які були покладені на ощадкаси. Ощадкаси 1-го і 2-го розрядів, а також агентства розрізнялися за кількістю штатних працівників [143, с. 281].

Таким чином, до 1987 р. до кредитної системи СРСР входили банки-монополісти, які очолював Держбанк СРСР. Такій структурі кредитної системи відповідала модель кредитування суб'єктів господарювання, що грунтувалася на адміністративно-командних методах управління кредитом в умовах жорстко централізованої економіки. Її економічна сутність полягала в наданні позичок підприємствам "під план", виходячи з планових і фактичних їх потреб у коштах [89, с. 181-182].

У середині 80-х pp. XX ст. під час пошуку шляхів більш інтенсивного розвитку економіки стали здійснюватися спроби реорганізації банківської системи. Так передбачалося змінити організаційну структуру банківської системи, підвищити роль банків, посилити їх вплив на розвиток народного господарства, перетворити кредит на діючий економічний важіль. Після тривалих дискусій у липні 1987 р. було вирішено провести у країні радикальну економічну реформу, основою якої передбачалося переведення усіх банків до повного госпрозрахунку і самофінансування. У свою чергу, це вимагало перебудови банківської системи. З метою посилення дії банків на прискорення економічного розвитку країни було вирішено реорганізувати діючі й утворити нові спеціалізовані банки з урахуванням особливостей діяльності народногосподарських комплексів [143, с. 281-282; 89, с. 182]. У результаті реформи, крім Державного банку СРСР, була створена система галузевих банків, яка складалася з 5 банків [228, с. 377; 89, с. 182; 143, с. 281-282; 228, с. 266]:

• Промислово-будівельний банк (Промбудбанк), який замінив колишній "Будбанк" – для кредитування промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку;

• Агропромисловий банк (Агропромбанк), який кредитував агропромисловий комплекс;

• Житлово-соціальний банк (Житлосоцбанк), який кредитував і обслуговував житлове господарство і соціальну сферу;

• Банк трудових заощаджень і кредитування населення (Ощадний банк), реорганізований з ощадних кас;

• Банк зовнішньоекономічної діяльності (Зовнішекономбанк), що обслуговував зовнішньоекономічну діяльність.

На межі 80-90-х pp. XX ст. в суспільній думці почала зароджуватися ідея необхідності переходу до ринкової економіки. Почали створюватися перші недержавні комерційні і кооперативні банки. Ідеологічно і економічно було підготовлено підгрунтя для відродження комерційних банків. Кількість створених комерційних і кооперативних банків швидко зростала. Так, якщо станом на 01.01.1989 р. у СРСР їх налічувалося всього 43, то уже через два роки в Росії їх було більше 1200. Надалі кількість комерційних банків продовжувала швидко збільшуватися на базі державних спеціалізованих банків, які в даній ситуації не могли з ними конкурувати [143, с. 282]. У цих умовах виникла необхідність у формуванні відповідної законодавчої бази, що юридично закріпила б статус як центрального, так і комерційних банків. На союзному рівні

Верховною Радою СРСР було прийнято Закони "Про Державний банк СРСР" і "Про банки і банківську діяльність" (11.12.1990 р.).

Таким чином, на початку 90-х pp. XX ст. кредитна система набула сучасного дворівневого вигляду. Однак історично між банком і урядом в Росії склалися тісні зв'язки, оскільки уряд був зацікавлений у надійності центрального банку через особливу роль останнього у проведенні економічної політики уряду [143, с. 283].

У січні 1990 р. Держбанку був переданий Ощадний банк СРСР, а 13.07.1990 р. на базі Російського республіканського банку Держбанку СРСР було засновано підзвітний Верховній Раді РРФСР Державний банк РРФСР і 02.12.1990 р. Верховною Радою РРФСР було ухвалено Закон "Про Центральний банк РРФСР", згідно з яким Банк Росії було визнано головним банком РРФСР – юридичною особою, підзвітною Верховній Раді РРФСР. Крім того, у грудні 1990 р. були ухвалені Закони "Про Державний банк СРСР" і "Про банки і банківську діяльність", відповідно до яких Держбанк СРСР разом з республіканськими конторами банку повинен був створити єдину систему центральних банків, засновану на загальній грошовій одиниці (рублі) [166].

Отже, сучасна грошово-кредитна система Російської Федерації склалася історично в результаті різних перетворень, проведених до 90-х pp. XX ст. як у грошовому обігу, так і в кредитній сфері.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.
  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК