Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

  – визначення порядку проведення Банком Франції позичкових, облікових, заставних, валютних операцій, угод із зворотнім викупом, надання гарантій за цими видами операцій;

  – встановлення параметрів політики обов'язкових резервів;

  – визначення дивідендів, які відраховуються державі.

Головою Генеральної ради є керуючий Банку Франції, який визначає порядок денний засідання ради. Крім того, він може самостійно встановлювати порядок інтервенційних операцій і розмір відсоткових ставок. В разі відсутності голови його замінює один з двох заступників, функції яких чітко розмежовані між собою: один відповідає за питання грошової політики, другий – за адміністративні.

За дорученням Генеральної ради керуючий Банку Франції щорічно подає Президенту країни звіт про діяльність банку.

Членами Генеральної ради є всі члени Ради з грошово-кредитної політики, представник Державного казначейства, що призначається Радою міністрів Франції, і представник службовців Банку Франції, що обирається на 6 років. Також у засіданнях Генеральної ради беруть участь фінансовий інспектор, який призначається міністром економіки і фінансів (він має право оскаржити рішення Генеральної ради або наполягати на повторному обговоренні певних питань) та 2 аудитори, які призначаються радою для проведення перевірки фінансових звітів Банку Франції.

Рішення Генеральної ради приймаються в присутності не менше семи його членів більшістю голосів. Голос голови має вирішальне значення в разі рівного розподілу голосів.

2. Рада з грошово-кредитної політики, що була створена в 1993 р. згідно Закону "Про Статут банку Франції". У перелік її завдань входять: розробка грошово-кредитної політики; контроль над динамікою агрегатів грошової маси; визначення кола операцій, здійснюваних центральним банком, і зобов'язань, які накладаються на кредитні установи. В рамках цих завдань Рада з ГКП встановлює порядок проведення Банком Франції позикових, облікових, заставних, валютних операцій, операцій із зворотним викупом і надання гарантій за даними видами операцій; встановлює параметри політики обов'язкових резервів.

До складу Ради з ГКП входять керуючий Банку Франції (керуючий ради), 2 його заступники і 6 висококваліфікованих фахівців у сфері грошово-кредитних проблем, фінансів та економіки, їх кандидатури представляють керівники палат парламенту і голова економічної та соціальної ради і призначають Радою міністрів країни. Термін повноважень кожного члена даної Ради (крім керуючого і його заступників) визначається жеребкуванням: для двох представників встановлюється строк у 3 роки, для двох інших – у 6 років і для решти двох – у 9 років. Члени ради можуть бути призначені на другий термін, за виключенням лише представників, які здійснюють свої повноваження протягом 3 років [143, с. 147; 139, с. 80].

Робота в Раді з ГКП ведеться на постійній основі і виключає будь-яку іншу державну або приватну професійну діяльність (за винятком традиційно дозволеної викладацької діяльності, роботи в міжнародних організаціях і т. д.). Рада засідає не рідше одного разу в місяць, але фактично – раз в два тижні. Рішення приймаються Радою з ГКП в присутності не менше 2/3 його членів. В разі рівного розподілу голосів "за" і "проти" голос голови Ради з ГКП є вирішальним. В разі відсутності кворуму Рада з ГКП збирається повторно і рішення приймаються більшістю голосів [139, с. 80].

У роботі Ради з грошово-кредитної політики з дорадчим правом голосу можуть брати участь прем'єр-міністр Франції і міністр економіки і фінансів [143, с. 147].

Організаційна структура Банку Франції представлена центральними підрозділами в Парижі і розгалуженою мережею філій (212 од.), які розташовані по всій території країни. Всі територіальні установи Банку Франції володіють однаковим юридичним статусом. Організаційно мережа територіальних установ побудована за географічним принципом і діє в зоні, яка збігається з кордонами адміністративних одиниць (департаментів і округів).

До функцій територіальних установ Банку Франції належать [143, с. 148-149; 116, с. 291]:

• управління готівковим і безготівковим грошовим обігом і системами розрахунків;

• управління іноземними операціями;

• оцінка банківських ризиків;

• нагляд за банківською системою і контроль за ризиками;

• збір, аналіз даних і підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів про діяльність кредитних установ;

• консультування підприємств із питань фінансового аналізу та експертизи;

• підготовка і розповсюдження статистичних матеріалів, економічних, фінансових і грошово-кредитних оглядів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції
  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК